Офіс Генпрокурора та Державне бюро розслідувань ведуть кримінальне провадження, у якому фігурують співвласники групи "Інвестиційний капітал Україна" Макар Пасенюк, Костянтин Стеценко та екс-голова Національного банку Валерія Гонтарева, а також низка структур, пов’язаних з ICU. Про це пише екс-редактор "Економічної правди" Сергій Лямець у своїй колонці на УНІАН.

"Правоохоронці вивчають можливу причетність фінансистів до державної зради, а Гонтарева згадана у справі про можливе зловживання службовим становищем", - пише він.

Справу відкрито у вересні 2025 року. У грудні 2025 року Печерський суд Києва ухвалив два рішення у межах провадження. Частину майна ICU було визнано речовим доказом. накладено арешт на облігації Loan Participation Notes (LPN) серій 26 та 31 емітента, що належать ICU, емітовані нідерландською компанією EMIS Finance B.V. Юристи ICU намагалися зняти арешт, але арешт зберігся.

Запити про міжнародну правову допомогу

На початку 2026 року Офіс Генпрокурора розіслав запити про міжнародну правову допомогу до Нідерландів, BVI та Кіпру. Прокурори просили іноземні юрисдикції надати фінансову звітність компаній, корпоративні документи, інформацію про транзакції та інші дані, які могли мати значення для розслідування.

"Є підстави вважати, що починаючи з 2014 року і дотепер, Гонтарева В.О., Стеценко К.В. та Пасенюк М.Ю. та інші невстановлені на теперішній час громадяни України, умисно і за попередньою змовою, з метою власного збагачення, вчиняють дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України", — йдеться у запиті Офісу Генпрокурора до Нідерландів.

За словами автора, наразі жодному з фігурантів не повідомлено про підозру.

Ключова частина справи стосується можливих зв’язків ICU із російськими структурами. У судових документах наведено формулювання, згідно з яким "група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни-агресора рф, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій".

В іншому фрагменті слідство посилається на структури, пов’язані з ВТБ. Зокрема, у матеріалах справи йдеться, що станом на 2014 рік власником 22,74% ICU Holdings Limited була Cordova Management Ltd, власницею якої названа Ганна Улютіна — дружина колишнього заступника голови російського "ВТБ" Юрія Соловйова.

Також слідство звертає увагу на епізод із Burger King Russia. У матеріалах справи зазначено, що наприкінці лютого 2018 року компанія Xomeric Holdings Ltd, яка, за версією слідства, перебувала під контролем Пасенюка та Стеценка, стала власником 35,02% Burger King Russia (Cyprus) Ltd. Продавцем пакета названа структура ВТБ.

"Компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd є власником мережі закладів харчування у країні-агресорі — РФ, і сплачує податкові платежі, з яких фінансується збройна агресія відносно України", — йдеться у судових матеріалах.

Однак у червні 2026 року, за даними джерел автора, з’явилася інформація, що ОГП міг відкликати один або кілька таких запитів. Деталі відкликання досі не зрозумілі.

"Якщо запити були обґрунтованими, чому прокуратура могла їх відкликати? Якщо вони були необґрунтованими, чому їх взагалі направляли до Нідерландів, Кіпру та BVI? Якщо правоохоронці вже отримали потрібну інформацію, чому це не пояснено публічно?", - пише автор.

Посилаючись на власні джерела, він висуває кілька можливих версій. Перша — технічна: попередній запит могли відкликати для підготовки уточненого документа після апеляційних рішень. Друга — відкликання могло бути частковим і не означати повної відмови від розслідування. Третя — справа могла стати предметом неформальних домовленостей. У фінансових колах, за даними автора, поширювалися чутки, що представникам ICU нібито могли пропонувати "вирішити питання" через Офіс Генпрокурора. У цих розмовах фігурували суми $200 тис. і $500 тис. Натомість справу нібито могли "підвісити" або навіть розвалити.

"Цілком очевидно, що це просто чутки. Чи мають вони під собою підставу — не впевнений. Я регулярно чую щось подібне, коли справа стосується розслідувань щодо статусних персонажів. Тому пропоную вам мати таку версію на увазі, але не сприймати її як доведений факт", - зазначив Лямець.

Питання щодо Гонтаревої

Окремо у справі фігурує Валерія Гонтарева, яка очолювала НБУ у 2014-2018 роках. Після призначення на посаду вона публічно продала свою частку в ICU. Водночас, за версією слідства, цей вихід з бізнесу міг бути не остаточним.

"За даними слідства, Гонтарева В.О. продовжила здійснювати фактичний контроль над діяльністю вказаних компаній та використовувати їх для отримання неправомірної вигоди для себе", — йдеться у матеріалах справи.

Слідство також перевіряє дві лінії щодо можливих зловживань у період її роботи в Національному банку. Перша стосується стабілізаційних кредитів комерційним банкам у 2014-2018 роках.

"Існують обґрунтовані підстави вважати, що Гонтарева В.О., перебуваючи на посаді голови правління Національного банку України, зловживаючи службовим становищем, діяла усупереч інтересам служби", — йдеться у документах.

Друга лінія стосується можливої легалізації доходів і розкрадання бюджетних коштів. У матеріалах справи йдеться про перевірку дій правління НБУ під керівництвом Гонтаревої, яке, за версією слідства, могло діяти у змові зі службовими особами ICU.