У Парижі завершився черговий доленосний тиждень засідань Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Очікувалося, що Україна нанесе потужний удар по гаманцю Кремля, повністю заблокувавши його міжнародні транзакції. Проте дива не сталося — FATF не видала жодної нової заяви з осудом агресора. Чому ключове українське відомство — Державна служба фінансового моніторингу — знову продемонструвало повну безпорадність, та як корупційні обшуки НАБУ всередині керівництва служби допомагають Росії уникати «чорних списків», пише видання Дзеркало Тижня.

Беззубий фінал доленосної сесії

З 15 по 19 червня 2026 року у столиці Франції збиралися представники 37 країн-членів FATF та провідних міжнародних організацій. Для України кожна така зустріч — це ідеальний майданчик для того, щоб відкрити очі світу на фінансування тероризму з боку Росії та змусити міжнародну спільноту перекрити кисень російській фінансовій системі.

Проте підсумкове комюніке організації відверто розчарувало. Замість жорстких нових обмежень чи внесення Росії до «чорного списку», організація обмежилася сухою згадкою про те, що призупинення членства РФ, ухвалене ще три роки тому, досі залишається в силі. Жодної окремої публічної заяви, яка б засуджувала дії Москви (що було регулярною практикою у 2022–2024 роках), ухвалено не було. Головна фінансова загроза світу просто випала з фокусу уваги міжнародних партнерів.

Пасивність під час закордонних вояжів

Експерти в один голос кажуть: зацікавленість міжнародних партнерів у подальшому тиску на Росію згасає не просто так. Це прямий результат систематичної бездіяльності та пасивності Державної служби фінансового моніторингу України. Ця служба мала б розробляти стратегії, готувати залізобетонні докази та переконувати колег за кордоном, але натомість демонструє повний штиль.

Достатньо згадати гучний скандал початку цього року, коли нинішній очільник Держфінмоніторингу Філіп Пронін надовго зник з робочого місця, провівши 12 днів у «плідній» поїздці на сесію FATF до Мексики. Результат того вояжу виявився нульовим, а на офіційному сайті відомства не з’явилося навіть короткої новини про участь української делегації у події такого масштабу. Аналогічна історія повторювалася під час зустрічей у Парижі та Страсбурзі у 2025 році. Поки чиновники їздять у відрядження, Україна втрачає можливість внести РФ до «чорного списку», що могло б радикально підірвати спроможність Кремля фінансувати війну.

Мільйонні схеми на фортифікаціях

Справжню причину імпотенції відомства на міжнародній арені слід шукати у кримінальних хроніках. Важко вимагати від керівників служби професійної боротьби з відмиванням російських грошей, коли їх самих підозрюють у подібних гріхах на батьківщині. Буквально напередодні паризьких засідань FATF, 10 червня, детективи НАБУ та прокурори САП завітали до Держфінмоніторингу з обшуками.

За даними слідства, нинішні керівники служби — Філіп Пронін та Богдан Корольчук, які раніше очолювали Полтавську обласну військову адміністрацію, — фігурують у справі про будівництво оборонних фортифікацій на Донеччині. Правоохоронці підозрюють, що чиновники примудрилися «відмити» на стратегічному будівництві близько 200 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Сейфи з валютою та офшорний слід

Цей корупційний скандал став черговою жирною плямою на репутації відомства. Нагадаємо, що у жовтні 2025 року під приціл НАБУ потрапив перший заступник голови Держфінмоніторингу. Тоді під час обшуків у його будинку та автівці вилучили величезні суми готівки — понад 278 тисяч доларів та більше 3,3 мільйона гривень.

Окрім грошей, детективи знайшли купу документів, печаток та довіреностей на десятки компаній, включаючи 11 українських юридичних осіб, 12 ФОПів, а також іноземні фірми, зареєстровані на Кіпрі, у Чехії та на Британських Віргінських Островах. Усе це дуже нагадувало класичну інфраструктуру для роботи підпільного «конвертаційного центру».

Репутаційний крах в очах Заходу

Усі ці гучні розслідування Офісу Генерального прокурора, НАБУ та САП не проходять повз увагу наших західних союзників. Питання боротьби з корупцією завжди стоїть на першому місці під час будь-яких міжнародних перемовин.

Коли іноземні партнери бачать, що люди, які очолюють головний орган фінансового контролю України, самі ховають мільйони в офшорах та обкрадають оборонні програми, довіра до такої інституції падає до нуля. Як наслідок, позиція FATF та інших впливових організацій стає дедалі прохолоднішою не лише до самого Держфінмоніторингу, а й до всієї України, що дозволяє Росії й надалі безкарно обходити фінансові санкції.