Про це він розповів на ютуб-каналі «Національний Корпус».

Експерт повідомляє, що минулого тижня комітет нарешті розглянув і рекомендував взяти за основу законопроєкт про захист бранців Кремля. «Норма даного проєкту поширюється на дві категорії осіб, які перебувають під захистом Женевських конвенцій: військовополонені, які перебували у складі сил безпеки та оборони, а також цивільні полонені, які відстоювали у той чи інший спосіб територіальну цілісність України або яких було взято у полон з метою примусити нашу країну вчинити певні дії, як умову звільнення», - розповідає юрист.

Як він пояснює, встановленням факту позбавлення волі буде займатися спеціальна комісія при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій. У її складі, додає Шендибило, будуть представники президента, МЗС, МВС, Міністерства оборони, Міністерства юстиції, Офісу Генпрокурора, СБУ та профільних громадських організацій.

Юрист зазначає, що ця комісія буде проводити перевірки і включати до реєстру осіб, що були в полоні. Після цього, розповідає він, колишні полонені або ж їхні близькі отримуватимуть щорічну допомогу та разову грошову допомогу, якщо полонений загинув. Розмір усіх виплат, підкреслює Шендибило, визначає Кабмін. Також закон передбачає, додає він, надання житла, правової допомоги, санітарно-курортного лікування та забезпечення трудових прав, зокрема йдеться про збереження робочого місця на термін, поки громадянин був у полоні, та державне сприяння у процесі влаштування на роботу.

Загалом експерт високо оцінює це закон: «Ініціатива досить правильна і дуже шкода, що на восьмий рік війни законопроєкт не спромоглися реалізувати». Зокрема, він акцентує на тому, що це питання виникло не щойно, а ще з часу перших обмінів полоненими.

Шендибило зазначає, що люди, повертаючись із полону, мали значні проблеми і з документами, і з коштами, і з житлом. «Наприкінці 2017 року народними депутатами Юрієм-Богданом Шухевичем, Олександром Третьяковим, Андрієм Білецьким та Олегом Петренком було зареєстровано відповідний законопроєкт, який покликаний був передбачити ряд державних гарантів для осіб, які були позбавлені волі державою-агресором», - розповідає юрист.

Він зауважує, що 8-ме скликання Верховної Ради підтримало ініціативу у першому читанні, а сьогоднішній парламент мав її розглянути. Але, як зазначає експерт, законопроєкт ігнорували до того моменту, як 27 вересня рішенням президента його не зареєстрували як невідкладний.

Як повідомляв Hyser, Білецький заявив, що повернення реліквій – це боротьба держави за свою історію.

Також Hyser писав про те, що Нацкорпус звинувати Володимира Струка в державній зраді і провів протест у Києві.