Про це у прямому ефірі телемарафону "Єдині новини" розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко.

У цьому контексті він наголосив на потужній роботі в ПАРЄ української парламентської делегації на чолі з Марією Мезенцевою. Також нагадав, що ПАРЄ — один із двох ключових органів Ради Європи та найстаріший міжпарламентський орган у Європі. До його складу входять усі 46 країн Ради Європи.

«Отже, ухвалені ПАРЄ дві резолюції — це не лише черговий доказ підтримки України з боку міжнародних партнерів, а й свідчення ще більшої консолідації позиції Європи навколо наших зусиль для Перемоги над РФ», — наголосив народний депутат України.

Арсеній Пушкаренко нагадав, що у першій Резолюції міститься кілька важливих для України положень, просування яких уже тривалий час забезпечувалося зусиллями Президента України Володимира Зеленського, командою Офісу Президента на чолі з Андрієм Єрмаком та Міністерством закордонних справ України. Зокрема, ПАРЄ визнала та закликала Голодомор визнати геноцидом українського народу, а також забезпечити широку підтримку імплементації Української Формули світу. Серед інших важливих моментів першої резолюції політик назвав заклик до розслідування злочинів Росії в Україні починаючи з 2014 року; рекомендацію прискорення роботи зі створення Міжнародного реєстру збитків від агресії Росії та наміру спрямувати зусилля всіх країн не лише на те, щоб Росія понесла відповідальність за військові злочини, а й щоб Україна отримала відповідні репарації.

Згадуючи про другу Резолюцію ПАРЄ, Арсеній Пушкаренко наголосив на тому, що в цьому документі путіна чітко називають диктатором, а режим у Росії – диктаторським.

«У цій Резолюції, яку одноголосно підтримали всі члени ПАРЄ, є заклик не визнавати владу путіна легітимною після президентських виборів у Росії, які заплановані на березень наступного року. Крім того, рекомендовано всім країнам Ради Європи припинити контакти з Росією після цих виборів, окрім гуманітарних. Це вперше, коли міжнародний інститут такого рівня офіційно схвалює подібні визначення щодо путіна та Росії», — наголосив він.

Парламентарій нагадав про те, що у документах ПАРЄ підтримано зусилля України щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії проти нашої держави. За його оцінкою, зараз весь дипломатичний корпус на чолі з Президентом України працює над тим, щоб залучити якнайбільше країн у Core Group — групу, до якої входять 38 держав і яка працює над створенням Спеціального міжнародного трибуналу зі злочинів агресії проти України.

«Для того, щоб забезпечити максимальну міжнародну легітимність цього трибуналу, потрібне відповідне рішення Генасамблеї ООН. Тому важливо якнайбільше держав залучити до цього процесу, щоб отримати 100+ голосів на Генасамблеї ООН», — заявив Арсеній Пушкаренко.

Він переконаний, що завдяки спільним зусиллям Україна зможе отримати необхідну підтримку для створення Спецтрибуналу. Ще один важливий момент, на його думку, полягає в тому, що Резолюції ПАРЄ сприяють створенню міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії.

«Наші міжнародні партнери мають повний консенсус, що російські заморожені активи мають піти на відновлення України. Однак зараз триває титанічна робота щодо формування міжнародних правових механізмів реалізації цього сценарію. Тим часом окремі держави вже вносять зміни до національних законодавства для прискорення використання заморожених активів Росії. Наприклад, Уряд Естонії схвалив і направив до Парламенту поправки до закону про міжнародні санкції. Ці поправки передбачають запровадження у Естонії внутрішньодержавних правил використання заморожених активів. Це дозволить використати арештовані активи санкціонованих в Естонії осіб для компенсації збитків від війни в Україні», – пояснив депутат.

Також він навів приклад Бельгії, де уряд сформував Спецфонд, до якого надходитимуть податки з доходів, отриманих із заморожених російських активів. Ці податки будуть направлені на допомогу Україні.

«Загалом, незважаючи на існуючий політичний консенсус, поки що складно сформувати єдиний міжнародний правовий механізм реалізації цих активів, тому кожна країна шукає свої шляхи відповідно до національного законодавства, щоб більше передати їх Україні», — підсумував Арсеній Пушкаренко.