Колись його називали "головним серцеїдом України", але зараз він більше схожий на актора дешевої вистави, де кожен його крок викликає лише обурення.

Олег Винник, який на початку повномасштабного вторгнення втік до Німеччини, раптово вирішив згадати про свою любов до Батьківщини. І як же інакше? Потрібно ж якось повернутися на сцену та знову збирати зали.

Олег Винник та Валерія Барон, фото із соцмереж
Олег Винник та Валерія Барон, фото із соцмереж

"Патріотизм" на продаж

Виступ Винника у Празі став ще одним доказом його безсоромної подвійної гри. Артист, який зник із публічного простору на довгі місяці, повернувся з пафосними заявами про підтримку ЗСУ. Він стверджує, що частина коштів з його концертів спрямовується на допомогу українським військовим. Проте жодного офіційного підтвердження цього немає. Лише слова. А чи варто їм вірити, коли людина вже не раз демонструвала свою безпринципність?

Втеча, а не евакуація

З початку війни Винник зник – а потім раптом "воскрес" у Німеччині. Жодних пояснень, жодної допомоги своїй країні у найважчі моменти. Поки справжні артисти залишалися в Україні, підтримували військових і переселенців, він обрав безпечне життя за кордоном. Тепер, коли ситуація змінилася і з'явилася можливість виступати, він раптово згадує про "чесність" і "відданість".

Олег Винник
Олег Винник

Російські пісні – тепер це не проблема?

Окреме питання – лицемірство у репертуарі. Винник запевняв, що не виконуватиме російськомовних пісень, але вже порушив цю обіцянку. Чому? Можливо, тому що старий репертуар приносить більше грошей? Або ж тому, що справжні переконання артиста – це не любов до України, а лише зручний інструмент для маніпуляцій?

Брехливі виправдання

"Мені абсолютно до одного місця, що про мене говорять. Я був патріотом і ним залишаюся", – заявив Винник зі сцени в Празі.

Щоправда, його дії говорять про протилежне. Патріоти не тікають у скрутні часи. Патріоти не виправдовують свої ганебні вчинки порожніми заявами. Патріоти не повертаються тоді, коли їм це вигідно.