Приблизно 22 мільйони років тому на острові Барро-Колорадо в Панамському каналі розкинувся унікальний мангровий ліс, створюючи дивовижне середовище для різних видів рослин і тварин.

Цей ліс, висотою до 40 метрів, став домом для багатьох унікальних видів, що відрізнялися своїми особливостями та пристосованими до умов солонуватої зони, де зустрічалися солоні та прісні води.

Однак, як виявилось, цей рай був тимчасовим.

Приблизно через мільйон років свого зародження, ліс був стертий з лиця Землі в результаті масштабного виверження вулкана. Виверження викликало явище, відоме як лахар - потік бруду, води, попелу та каміння, перемішаних у мокрому стані, який не залишив шансів для рослин та тварин на своєму шляху.

Вчені зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень, вивчаючи цей унікальний період, виявили рештки дерев, які колись становили цей мангровий ліс.

Їм пощастило, оскільки ці дерева зберегли свою структуру та особливості, давши вченим можливість ближче познайомитися з цією давньою екосистемною спільнотою.

Аналіз скам'янілостей підтвердив, що цей мангровий ліс був надзвичайно різноманітним, будинком багатьох видів, які сьогодні вже вимерли.

Лахар, потужний потік, подібний до мокрого бетону, був чарівний і покрив величезну територію, зберігаючи при цьому скам'янілості в напрочуд хорошому стані.

Крім того, вчені виявили, що в той час концентрація вуглекислого газу в атмосфері була набагато вищою, ніж зараз.

Ці зміни в атмосферних умовах також зробили свій внесок у формування особливого виду дерев, який був названий Sonneratioxylon barrocoloradoensis.

Всі ці відкриття підкреслюють унікальність і крихкість екосистем, а також як важливим фактором у їх збереженні може бути вивчення давніх слідів історії природи.

Читайте також: