В Україні очікується зростання реального ВВП на рівні 5%, номінального – до 7,8 трлн грн у 2024 році. Про це йдеться в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку, на яких ґрунтується проєкт держбюджету-2024. Разом з тим, всі розуміють, що у 2024 році не припиниться війна, а тому мережа Power Banking, створена для роботи в умовах блекаутів, може знадобитися знову. Але це не єдиний виклик для банків, хоч і найпомітніший для клієнтів.

Так, голова НБУ Андрій Пишний заявив про головні ризики фінансового ринку на 2024 рік. Про це йдеться в щорічному рейтингу "25 провідних банків України".

"Війна триває. Національний банк переглянув основне припущення щодо високих безпекових ризиків. Оновлений прогноз передбачає їх збереження щонайменше до кінця 2024 року. Високий рівень невизначеності щодо тривалості повномасштабної війни зберігається", – заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За словами головного фінансиста країни, "якщо війна затягнеться, це може призвести до подальшого погіршення економічної ситуації та зниження прибутковості банків", саме тому у фінансовому секторі зберігається високий рівень невизначеності.
Наприклад, військові ризики однозначно чинитимуть тиск на капітал банків.
"На даний момент найбільший ризик - кредитний. Ніхто не може сказати, коли закінчиться війна, і тому важко передбачити, як наші позичальники почуватимуться в середньо- та довгостроковій перспективі",— зазначив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Актуальними залишаються і такі ризики:

  • зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
  • виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
  • суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
  • негативні міграційні тенденції.
А ще 2024 рік відзначається підвищенням вимог до капіталу.
"НБУ планує запровадження додаткових буферів капіталу з 2024 року, що означає ще більше збільшення потреби у капіталі. Потенційний дефіцит капіталу стане додатковим стримуючим фактором для кредитної активності банків", — вважає голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий.
Банки поки що мають достатній запас стійкості.
"Рекордне значення нормативу адекватності капіталу банківського сектора в 25% дає можливість очікувати, що введення з боку НБУ нових та відкладених через війну вимог достатності капіталу та відновлення вимог до формування буферів капіталу не вимагатиме від банків додаткової капіталізації, а буде забезпечено за рахунок поточних доходів" , — очікує голова правління Кредобанку Їжаки Яцек Шугаєв.
Норматив адекватності регулятивного капіталу всіх банків зріс із 19,68% у січні до рекордних 25,31% на початку листопада. Однак підвищене оподаткування на рівні 25-50% зменшить чистий прибуток банків, який можна спрямувати до капіталу.
Ураховуючи баланс ризиків і потребу подальшого підтримання високої привабливості гривневих активів, зокрема на етапі адаптації учасників валютного ринку до керованої гнучкості курсу, правління НБУ вирішило залишити незмінними процентні ставки за операціями НБУ з банками. А ще в найближчі два роки НБУ швидше за все
зберігатиме обмеження на розподіл банками прибутку.
Читайте також: