Цього разу її звинувачують у просуванні двох підозрілих російських ігор, які, ймовірно, є лише прикриттям для фінансових махінацій. Ця історія виводить на поверхню давні звинувачення проти керівників студії у зв'язках із криміналітетом та відмиванням російських грошей, пише портал PlayUA.

"Лукомор'я" та "Царівна": чому ігри викликали підозри?

Нещодавно в ігровому світі з'явився анонс двох ігор — Chains of Lukomorye та Tsarevna. Назви проєктів, що посилаються на слов’янську міфологію, одразу викликали питання щодо їхнього походження. Хоча розробниками назвали маловідомі "європейські" інді-студії, в медіа не було жодних інших деталей — ні країни походження, ні досвіду розробників.

Як виявилося, не все так просто. Попри свою невідомість, анонси цих ігор з'явилися на шпальтах провідних англомовних видань. І тут на сцену вийшов журнал Game Informer, який першим опублікував матеріали про обидва проєкти. А цей журнал, як з'ясувалося, нещодавно повернула до життя німецько-українська студія Gunzilla Games. Так з’явилася підозра, що Gunzilla використовує свій медіаресурс для просування сумнівних російських проєктів.

Темне минуле: скандали навколо Gunzilla Games та її керівництва

Керівників Gunzilla Games, Александра Цолля та Влада Корольова, вже давно звинувачують у серйозних правопорушеннях. Їхня історія почалася з київського підрозділу Crytek, який вони, за чутками, незаконно захопили та перетворили на Blackwood Games, прихопивши з собою популярний шутер Warface.

Далі з'явилися заяви про їхню причетність до відмивання грошей для російських олігархів. Стверджують, що їм допомагав у цьому Ігор Беркут — відомий проросійський пропагандист, лідер партії "Велікая Україна", що фінансувалася з тих же російських грошей.

З початком повномасштабного вторгнення ситуація лише погіршилася. Джерела повідомляють, що Цолль підтримував ідею "Київ за 3 дні" і забороняв працівникам залишати офіс. Лише коли стало зрозуміло, що швидкої окупації не буде, керівники студії втекли з України. Крім того, Цолля звинувачують у жорстокому ставленні до працівників, погрозах, а також фізичному насильстві.

Фіктивні ігри чи схема для грошей?

Чому ж Chains of Lukomorye і Tsarevna можуть бути не просто іграми? На це є кілька вагомих причин:

  • Відсутність досвіду: Обидві студії-розробники не випустили ще жодної гри. Вони є повністю анонімними, що є нетиповим для розробників, які прагнуть залучити увагу.
  • "Самотужки": Обидва проєкти не мають видавця. Було б дивно, якби такі ігри не зацікавили відомих російських видавців, які вміють просувати схожий контент.
  • Спільники: Російські бенефіціари Gunzilla Games, Михайло Акулов та Ігор Івченко, володіють компаніями, які виглядають як фірми-прокладки. Це змушує думати, що вони можуть використовувати такі ж схеми для переведення грошей.

Поки ігрове співтовариство чекає на коментарі від розробників, сам факт просування російського контенту, та ще й руками формально української компанії, є серйозним сигналом. За словами експертів, якщо ця схема спрацює, за "дешевими проєктами" рано чи пізно прийдуть повноцінні комерційні проєкти, що несуть російську пропаганду під виглядом "слов’янської культури".