Старий Новий рік - незвичайне свято зі смішною назвою, яке існує лише у пострадянському просторі. Ще б пак, він виник через зміну календарів на початку XX століття. А ось для українців Старий Новий рік – це скоріше не світське, а православне свято. Адже саме на цю дату у православному календарі випадає День святого Василя, що має унікальні давні традиції в українській культурі.

Так, українці здавна відзначали День святого Василя, який був першим днем ​​року, посіваннями та походами по сусідніх будинках. Святкування ще розпочинали напередодні свята, у День Меланки чи Щедрого вечора.

На Щедрий вечір (13 січня) накривали багатий стіл із кутею, варениками та млинцями. Увечері молодята вбиралася в "козу Меланку" і ходили по сусідніх будинках, щедрували, бажали господарям достатку та просили частування.

На День Василя (14 січня) прийнято ходити будинками рідних, хрещених та сусідів, і посівали їм поріг зерном. Якщо щедрувати можуть усі, то посівають лише чоловіки. Посівальник вимовляє посівальний вірш, а господарі будинку за це дають частування чи трохи грошей. Вважається, що цього дня першим у будинок має увійти чоловік.

Також на Старий Новий рік прийнято відвідувати церковну службу. Святий Василь вважається покровителем свиней, тож 14 січня на стіл ставлять свинячі страви. Також господині випікають печиво у формі свиней. Дівчата цього дня ворожили на наречених.

Читайте також:

З пляшкою та по підвалах: Ані Лорак різко згадала українську мову та висловилася про війну. Ніхто не очікував такого

В Україні будуть роздавати безкоштовні лампочки. Як записатися і де отримати

Шандарахне на повну: в Україну йде сувора зима. Синоптики не вірять, що таке може бути