Поки одні називають це спробою рейдерського захоплення успішного підприємства, інші вбачають у цьому класичне виведення активів через фірми-прокладки. Головним же ньюсмейкером цієї історією знову став одіозний банкір із минулого, чиє ім'я роками асоціювалося з гучними скандалами — Сергій Дядечко.

Про це пишет портал Коментарі.

Судові позови та арешт рахунків: з чого все почалося

У липні 2026 року суперечка між двома підприємствами — ТОВ «Нико» та ТОВ «Фармасел» — перейшла в гарячу фазу. Господарський суд Києва наклав арешт на банківські рахунки «Фармасел» у межах справи про визнання недійсним сумнівного договору на 52,9 мільйона гривень, укладеного ще наприкінці 2021 року.

Арбитражний управляючий компанії «Нико», яка зараз перебуває у процедурі банкрутства через борг перед кредиторами, наполягає: ці кошти були виведені за маркетингові послуги, які насправді ніхто й не надавав. Тим часом представники «Фармасел» заявляють про відверту спробу «віджати» активи та наголошують, що всі господарські відносини роками виконувалися без жодних претензій. Паралельно Печерський суд дозволив силовикам провести обшуки в межах кримінального провадження, де слідчі підозрюють посадовців обох компаній у привласненні прав на товарні знаки відомих ліків.

Спільне коріння та успішний бізнес на руїнах

Обидві компанії пов'язані спільною історією, яка бере початок ще в Макіївці на Донеччині. Після початку окупації Сходу бренд «Никофарм» продовжив роботу через «Фармасел», яке згодом відкрило сучасне виробництво на Київщині та демонструвало чималі прибутки — сотні мільйонів гривень на рік, поки оригінальне «Нико» поступово занурювалося в збитки.

Проте за вивіскою успішного виробництва, яке сьогодні випускає десятки життєво необхідних препаратів і забезпечує роботою понад двісті людей, ховається добре знайоме обличчя бенефіціара.

Шлейф «Родовіда» та старі гріхи Сергія Дядечка

За даними аналітичних систем, кінцевим власником 100% компанії «Нико» є Сергій Дядечко — людина з дуже бурхливим і темним минулим. У нульових він був віцепрезидентом і совладельцем скандального «Родовід Банку», після націоналізації якого держава втратила мільярди гривень на покриття дір і рефінансування.

Згодом Дядечко сконцентрував банк «Союз», який у 2016 році остаточно позбавили ліцензії через відмивання коштів та систематичні порушення. Тоді ж навколо структур бізнесмена спалахували гучні скандали: ЗМІ та політики звинувачували пов'язані компанії у співпраці з окупаційними «міністерствами» на Донбасі та навіть фінансуванні тероризму. Окрім цього, ім'я Дядечка спливало в масштабних розслідуваннях щодо розпилу державних коштів «Укрзалізниці» на суму понад 220 мільйонів гривень через низку фіктивних факторингових структур.

Сьогодні бенефіціар цих схем спокійно спостерігає за українськими баталіями з лазурового узбережжя Монако, де він володіє нерухомістю та раніше навіть мав частку в місцевому баскетбольному клубі. Поки українські суди розбираються у законності мільйонних угод та арештовують рахунки виробників ліків, старі зв'язки та схеми одіозних олігархів минулого продовжують спливати на поверхню, загрожуючи стабільності стратегічних галузей економіки.