До такого висновку дійшла американська розвідка, дані якої надійшли до Конгресу США, про що повідомляє впливове видання The Washington Post. Ця інформація ще більше загострила політичні баталії навколо майбутньої угоди про цивільну ядерну енергетику між Вашингтоном та Ер-Ріядом.

У чому суть американсько-саудівської угоди

Документ передбачає активну участь американських компаній у будівництві масштабних атомних об'єктів у Саудівській Аравії. В адміністрації президента США наполягають, що подібна співпраця життєво необхідна: вона має посилити безпеку як самих Штатів, так і всього Близького Сходу, а головне — не дозволити королівству переорієнтувати свої енергетичні проєкти на Росію чи Китай.

Проте плани Білого дому викликали серйозну занепокоєння серед частини американських законодавців. Головний страх критиків полягає в тому, що надання Ер-Ріяду доступу до технологій збагачення урану створить для королівства надійну технологічну базу, яку в майбутньому можна буде використати не лише в мирних цілях. Навіть суто цивільна атомна інфраструктура здатна надати країні необхідні навички та матеріали для військової ядерної програми.

Позиція Конгресу та закиди на адресу адміністрації

Наразі у Конгресі триває передбачений законом термін розгляду угоди, і законодавці мають теоретичний шанс заблокувати її, якщо зуміють консолідувати достатню кількість голосів.

Група сенаторів-демократів уже направила офіційне звернення до держсекретаря Марко Рубіо. На думку авторів листа, нинішня американська адміністрація погодилася на надто м'які обмеження та запобіжники, ніж ті, які Вашингтон звичайно вимагає в подібних міжнародних договорах.

Офіційні запевнення Ер-Ріяда та Вашингтона

Своєю чергою Державний департамент США категорично заперечує будь-які побоювання, наголошуючи, що Вашингтон ніколи не підтримував і не збирається підтримувати появу ядерної зброї у Саудівської Аравії.

Влада в Ер-Ріяді також поспішає запевнити міжнародну спільноту, що їхня майбутня атомна програма носить виключно мирний характер і втілюватиметься за найвищих стандартів прозорості. Проте головним каменем спотикання залишається питання технічних червоних ліній: наскільки далеко саудитам дозволять зайти у розвитку власного ядерного паливного циклу та які дієві механізми контролю зможе гарантувати Вашингтон.