Комунальні підприємства купували квартири у «Київміськбуду» через низку посередників і фондів, переплачуючи за квадратні метри до 68%. Як націнки у мільйони гривень збагачували оточення ексглави компанії Ігоря Кушніра та чому розслідування БЕБ загальмувалося.

Про це пише детективне агентство Absolution Leaks.

Суть схеми: як ціни на квартири зростали майже на 70%

Корупційний механізм, який зараз вивчають правоохоронці у межах кримінального провадження, вражає своєю цинічністю. У 2022–2023 роках комунальне підприємство «ФК “Житло-Інвест”» активно купувало квартири за бюджетні кошти. Проте угоди укладали не напряму із забудовником — ПрАТ «ХК “Київміськбуд”», а через розгалужену мережу приватних компаній та венчурних фондів.

Схема працювала за простим принципом:

  • Спершу квартири безпосередньо у «Київміськбуду» викуповувалися за базовою ціною — близько 2,3–2,5 млн грн за об'єкт.
  • Після цього, особливо після рішення Київради про виділення 2 млрд грн на закупівлю житла, ті ж самі квартири перепродавалися комунальному підприємству за ціною 3,9–4,2 млн грн.
  • Націнка сягала до 68%, що дозволяло вимивати з міського бюджету сотні мільйонів гривень на рівному місці.

За словами юриста та правозахисника Олександра Дядюка, місто фактично переплатило колосальні суми в той момент, коли кошти були критично потрібні на облаштування укриттів, придбання генераторів та захист енергетичних об'єктів.

Хто стоїть за фондами-посередниками

Для реалізації схем використовувалася низка закритих недиверсифікованих венчурних корпоративних інвестиційних фондів та комерційних структур. Серед них фігурують:

  • ПАТ «ЗНІКІФ «Ковернот»
  • АТ «ЗНІКІФ «Амтел»
  • АТ «ЗНІКІФ «Княгиня Ярославна»
  • ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ»
  • АТ «ЗНІКІФ «Мінкар»
  • АТ «ЗНІКІФ «Вебер»

Значна частина цих структур напряму пов'язана з родиною колишнього очільника «Київміськбуду» Ігоря Кушніра (зокрема дружиною та дітьми). Інші нитки ведуть до бізнес-оточення забудовника Олександра Глімбовського, екснардепа Дмитра Ісаєнка, представників групи «Ліко-Холдинг» та осіб, пов'язаних із колишніми структурами «Черновецький Інвестмент Груп».

Показовим є приклад фонду «Ковернот», який купував квартири за договорами з відстрочкою платежу. Тобто забудовник міг навіть не отримати живі гроші одразу, тоді як комунальне підприємство вже перераховувало повну суму — із завищеною маржею для посередників.

Політичний контекст та загальмоване слідство

Коли в листопаді 2023 року розглядалося питання про додаткове виділення коштів, частина депутатів Київради відкрито заявляла про завищену вартість квадратного метра (близько 55 тис. грн) та сумнівну ефективність попередніх закупівель. Проте голосів для ухвалення рішення вистачило. Серед тих, хто голосував «за», був і син Ігоря Кушніра — Ілля Кушнір (який згодом склав свій депутатський мандат).

Правоохоронні органи взялися за справу в межах кримінального провадження (де фігурують статті про розтрату майна, відмивання коштів та службове підроблення). Проте з початку 2025 року активні слідчі дії фактично зупинилися.

Тим часом сам «Київміськбуд» після відставки Кушніра пережив низку кадрових ротацій (керівництво змінювалося неодноразово), а місто докапіталізувало компанію на мільярди гривень. Проте будівельні майданчики, включно з проблемними об'єктами збанкрутілого «Укрбуду», так і не запрацювали на повну потужність, залишаючи тисячі інвесторів чекати на своє житло.