Згідно з висновками судово-економічної експертизи, збитки міському бюджету від сумнівних тендерів на трубопровідну арматуру сягнули майже 70 мільйонів гривень. Попри те, що правоохоронці розслідують кримінальні провадження, фігуранти схем продовжують спокійно отримувати нові багатомільйонні підряди від того ж самого комунального підприємства.

Про це повідомляє детективне агентство Absolution.

Як міський голова дав зелене світло мільйонній схемі

Історія розпочалася навесні 2023 року. Ключовим документом, з якого стартувала вся подальша комбінація, став лист за підписом особисто харківського міського голови Ігоря Терехова. 16 лютого 2023 року — ще за місяць до офіційного оголошення тендеру — мер звернувся до виробника з іноземними інвестиціями «Данфосс ООО». У цьому зверненні місто не просто просило виготовити специфічну арматуру, а брало на себе гарантії оплати майбутнього замовлення на круглу суму в 150 мільйонів гривень. Згодом саме на такий бюджет і вийшов майбутній договір.

Коли 21 березня 2023 року тендер нарешті оголосили, сам виробник «Данфосс» участі в ньому не брав. Натомість переможцем і єдиним претендентом стало приватне підприємство «Старт Линкор». Фірма зіграла класичну роль фінансової «прокладки»: вона придбала 272 одиниці обладнання в реального виробника за 87,5 мільйона гривень, а комунальникам продала ту саму продукцію вже за 153,7 мільйона. Різниця склала понад 66 мільйонів гривень, а експерти додали до цієї суми ще й штучне завищення цін на комплектуючі та редуктори.

Для того щоб легалізувати космічну націнку, організатори використали спеціальні довідки від Харківської торгово-промислової палати. Одна з них містила реальні риънкові розцінки, а інша — вже потрібні цифри, взяті чомусь із даних фірм, які взагалі ніколи не займалися виробництвом подібної запорної арматури. Зрештою, договір на 153,7 мільйона гривень було успішно підписано у квітні 2023 року.

Ролі у схемі та дивна вибірковість слідства

Нацполіція чітко розписала ролі учасників оборудок. Головним організатором слідство вважає власника компанії «Старт Линкор» Олега Беленькова, а його правою рукою — директорку Наталю Степову (їм оголошено підозри у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем).

Водночас гендиректора «Харківських теплових мереж» Василя Скопенка, якого свого часу призначав особисто Ігор Терехов, підозрюють лише у службовій халатності. Прізвища фінансового директора підприємства та відповідальної за тендер особи чомусь взагалі не увійшли до переліку підозрюваних, хоча документи проходили через їхні руки.

Найцікавіше те, що наявність кримінальних проваджень анітрохи не заважає фігурантам продовжувати заробляти на комунальних замовленнях. Улітку 2026 року «Старт Линкор» виграло черговий тендер на крани на мільйони гривень. А пов'язана з ними компанія «Інтех СК» (де співзасновниками виступають той же Беленьков та Андрій Криштофоров) отримала підряд на реконструкцію з когенераційними установками на 48 мільйонів. Загалом за час співпраці «Старт Линкор» викачало з «ХТС» близько 308 мільйонів гривень, часто перемагаючи без жодної конкуренції.

Когенераційні установки та розслідування НАБУ

Схожі схеми виявили і в інших проєктах. Наприклад, під час закупівлі когенераційних установок обладнання спочатку купували у виробника за 6,8 мільйона гривень, у той же день перепродавали іншій своїй фірмі за 8,9 мільйона, а вже потім ставили місту за завищеними розцінками.

Окрім поліцейських розслідувань, власні провадження веде й Національне антикорупційне бюро. Вони стосуються закупівель 2022 року на 160 мільйонів гривень (включно з коштами Світового банку), які проводилися взагалі поза системою Prozorro. Загалом лише одна з пов'язаних фірм («Інтех СК») із 2021 року набрала державних підрядів на понад 750 мільйонів гривень, демонструючи, як мільйонні збитки для громади перетворюються на звичний бізнес під час війни.