Офіцер мобілізаційного відділення разом із підлеглими силоміць витягнув чоловіка з під'їзду, застосувавши сльозогінний газ та побиття під час довезення до ТЦК. Попри важкість статті, обвинувачений уклав угоду з прокуратурою та уникнув реальної тюрми. Чим закінчився суд над військовим та які обставини злочину встановила Феміда — читайте далі.

Хронологія подій: як усе починалося та як затримували чоловіка

Інцидент стався 2 травня орієнтовно о 19:05 у спальному районі Одеси. Офіцер мобілізаційного відділення разом із трьома іншими військовослужбовцями проводив заходи у складі групи оповіщення. Важливою юридичною деталлю стало те, що працівників поліції, які за законом уповноважені здійснювати адміністративне затримання та доставлення громадян, із ними не було.

Не перевіривши особисті документи чоловіка та не з'ясувавши, чи є законні підстави для примусових дій, група звернула на нього увагу на вулиці. Потерпілий намагався втекти і забіг до під'їзду багатоповерхівки, проте офіцер ТЦК кинувся слідом. Намагаючись утриматися, чоловік схопився за металеві поручні.

Подальші події розгорталися за силовим сценарієм:

  • До під'їзду забігли інші військовослужбовці. Один із них застосував проти чоловіка сльозогінний засіб, розпиливши його просто в обличчя, через що той почав задихатися та втратив здатність чинити опір.
  • Потерпілого відірвали від поручнів, силоміць витягнули з будинку та заштовхали до службового автомобіля Renault Master.
  • Дорогою до ТЦК двоє учасників групи били затриманого по тулубу, вимагаючи назвати особисті дані та припинити опір. Сам засуджений офіцер ударів не завдавав, але контролював ситуацію та перебував у салоні авто під час незаконного перевезення.

Вже о 19:11 — лише за шість хвилин після початку інциденту — чоловіка проти його волі доставили до приміщення територіального центру комплектування.

Угода з прокурором та вирок суду

Дії офіцера кваліфікували як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене групою осіб без попередньої змови, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому.

24 серпня обвинувачений пішов на співпрацю зі слідством і уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Він повністю визнав власну провину, погодився із запропонованим покаранням, а потерпілий надав офіційну згоду на укладення такої угоди.

Під час винесення вироку суд урахував пом'якшувальні обставини: щире каяття офіцера та його активне сприяння розкриттю злочину. Жодних обтяжувальних обставин Феміда не виявила.

У результаті суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі, проте реальний строк замінили на два роки службового обмеження для військовослужбовців. Протягом усього цього часу з грошового забезпечення засудженого щомісяця відраховуватимуть 10% у дохід держави. Одночасно суд скасував цілодобовий домашній арешт, під яким офіцер перебував до моменту оголошення вироку.