Про це Світлана Гринчук, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, пише у своєму блозі на Ліга.нет. Наводимо слова автора без коментарів.

62 млн тонн шкідливих речовин – це викиди в атмосферу від ракетних обстрілів Росії, більша частина яких вже перемістилася до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії, Польщі тощо. 180 млн тонн CO2-екв. – викиди парникових газів, які спричинені війною Росії та зводять нанівець глобальні зусилля у боротьбі зі зміною клімату.

Світ все більше усвідомлює, що конфлікт в Україні – це глобальна проблема. Екологічна безпека усього європейського континенту залишатиметься під загрозою, доки триватимуть ракетні атаки на Україну.

Комюніке щодо екологічної безпеки складається з таких ключових елементів:

Оцінка шкоди довкіллю від війни

З початку повномасштабного вторгнення вже зафіксовано понад 6000 злочинів Росії проти довкілля України. Збитки оцінюються в 65 млрд євро.

Ця цифра неостаточна. Адже деокуповані території складно проінспектувати через їх замінованість. Загалом в Україні мінами всіяно 139 000 кв. км. Це втричі більше, ніж вся площа Швейцарії.

Від воєнних дій постраждало майже 3 млн га українського лісу. Третина – спалена. Частина – все ще окупована.

Під час цієї війни ми пережили найбільшу техногенну катастрофу з часів Другої світової війни — росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Водосховище втратило 70% води. Постраждало 600 000 га землі.

Нещодавнє екологічне лихо – забруднення річок Сейм і Десна. Росіяни злили стічні води з цукрових заводів у річку Сейм. Збитки для довкілля України сягнули 12 млн євро.

Відтак у комюніке наші партнери закріпили свої наміри продовжувати підтримувати Міжнародний реєстр збитків і надавати допоміжні інструменти для документування російських злочинів.

Притягнення агресора до відповідальності за завдану шкоду довкіллю

У документі йдеться про розробку універсальних методологій та підходів до оцінки шкоди, завданої довкіллю. Учасники закликали всі країни світу звернути увагу на цю категорію воєнних злочинів.

Адже жоден злочин проти природи не може залишитися безкарним. Кожен, хто завдає шкоди навколишньому середовищу або планує це зробити, повинен чітко усвідомлювати наслідки та неминучість відповідальності. Маємо інтегрувати принципи захисту довкілля в політику безпеки та розробити ефективні стратегії управління екологічними ризиками.

Зелене та стійке відновлення

Партнери визнали важливість створення спеціального фінансового механізму для відновлення українських екосистем, а також залучення до цієї роботи відповідних експертів.

Представники країн та міжнародних організацій у Гельсінкі закликали світову спільноту активізувати співпрацю для впровадження технологій відновлення ґрунтів, флори, фауни та водних ресурсів України. Вони акцентували на важливості проведення первинної оцінки стану екосистем та на допомозі Україні в обстеженні та, де це можливо, розмінуванні постраждалих земель.

Пункт 8 Формули миру "Екологічна безпека" має стати важливим майданчиком для формування міжнародних принципів "зеленої" відбудови. У Гельсінкі домовилися з партнерами спільно працювати над розробкою таких практичних інструментів та механізмів, які зможуть використовувати у всьому світі.

Забезпечення екологічної стійкості та сталого розвитку

Йдеться про розробку ефективних стратегій реагування на екологічні ризики – не лише у контексті відновлення, але і для підвищення стійкості наших земель до зміни клімату та екологічних катастроф. Це також сприятиме подальшому руху України до кліматичної нейтральності.

У комюніке наші партнери зазначили, що основою для такої спільної роботи може стати Міжнародна платформа дій для зеленого відновлення України, яка була започаткована у Берліні цього року.

Резюмуючи

Безпрецедентна підтримка, яку ми почули під час роботи у Гельсінкі та її результат – викладена у комюніке позиція наших партнерів, – вкотре підтверджують, що світ чудово розуміє наслідки цієї війни для глобальної екологічної безпеки. Та робота, яку сьогодні проводить Україна на всіх міжнародних майданчиках та на усіх рівнях, може і повинна змінити майбутнє наступних поколінь. Наш досвід з оцінки та обрахунку екологічних збитків та притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини має стати світовим надбанням. Ми достатньо просунулися на цьому шляху. Далі – продовження координації та планування наступних практичних кроків уже під час Кліматичного саміту СОР29, що відбудеться у Баку в листопаді цього року.

З його результатами також поділюся згодом.