Від «давно пора» до «виборча технологія Порошенко»: реакції на ідею розриву «великого» договору з Росією

Президент України Петро Порошенко заявив, що очікує від МЗС необхідний пакет документів для початку реалізації процесу припинення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Про це він сказав 28 серпня на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

Щодо такого кроку, то зазначають, що він не буде миттєвим і що потрібно буде інформувати ООН, де зареєстрований так званий «великий» договір.

Щодо реакцій, то багато хто з розумінням ставиться до розриву договору з країною-агресором, яка порушила за останні чотири роки суверенітет та територіальну цілісність України – фактично порушивши дух і літеру договору, – але є й голоси, які вважають, що розрив Договору може стати частиною виборчої кампанії в Україні.

«Уже найближчим часом я очікую від Міністерства закордонних справ необхідний пакет документів для початку реалізації цього процесу», – заявив Петро Порошенко на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

Він зазначив, що «сьогодні ми підійшли достатньо підготовленими і юридично захищеними до наступного кроку – припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією, який з вини Москви уже давно став анахронізмом».

Порошенко також нагадав про інші кроки для дистанціювання України від Росії, зокрема, прагнення отримати томос про автокефалію українських православних.

Також цього місяця, за повідомленнями, Україна закрила своє представництво при керівних органах СНД.

Питання не нове

Ще у квітні цього року президент Порошенко заявляв про намір ініціювати скасування лише низки окремих положень Договору і збирався вносити до парламенту відповідний законопроект – зокрема, «в частині, в якій дія цього договору несумісна з національними інтересами держави та реалізацією нашого права на самооборону», сказав тоді Порошенко на Київському безпековому форумі.

Тоді ж ЗМІ розмовляло з політичним експертом Валерієм Клочком, який сказав, що «розірвати договір просто так не можемо», адже сам договір зареєстрований в ООН і відповідає вимогам ООН.

«Передувало б його розірванню – це оголошення війни. У Віденській конвенції 1969 року, відповідно до якої складений договір, є дві статті – ст. 73 і ст. 75, – де згадується питання початку воєнних дій або країни-агресора, якою сьогодні однозначно є Росія. Щодо термінів – чотири роки тому не оголошували війну Росії. І на підставі лише цього не можна сьогодні розірвати цей договір…» – сказав у квітні експерт.

Кореспондент у Києві Крістофер Міллер вважає, що багато українців погодяться, що такий крок вже давно треба було здійснити.

В іншому твіті Міллер зауважив: «Неясно, як Кремль може відповісти на такий крок. Київ чітко сказав, що не розірве угоду 2003 року, яка робить Азовське море таким, що «спільно контролюється» Україною і Росією, через побоювання, що Москва вдасться до ескалації напруженої ситуації на охопленому війною сході».

Критичні нотки

Щодо критики, то в ній мало голосів, які б ставили під сумнів доцільність розриву договору з Росією як державою-агресором. Є радше зауваження до часу такого кроку, адже незабаром в Україні почнеться виборчий цикл і наступного року як президентські, так і парламентські вибори.

«Відтягувати вже немає куди – за рік президентські вибори. Певні кроки зі сторони Порошенка щодо припинення російської агресії мають бути, на яких він фактично будуватиме виборчу кампанію», – сказав раніше вже цитований політичний експерт Валерій Клочок у квітні.

Оглядач інтернет-видання «Українська правда» Анатолій Марциновський критикує час заяви президента.

«Порошенко оголосив про плани розірвати договір про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією. Повністю… Ще трохи більше ніж три місяці тому президент заявляв про смішні наміри розірвати окремі положення – але весь договір в жодному разі не чіпати… Що ж змінилося з середини квітня до кінця серпня? Правильно, розпочинається виборча кампанія», – написав Марциновський у фейсбуці.

«Втім, за денонсацію договору має ще проголосувати парламент. Ну і, як кажуть росіяни, дружбу з якими так довго зберігав Порошенко, – «дорога ложка к обеду». Те, що було б беззаперечним позитивом раніше, нині сприймається як дешева передвиборча технологія», – додав оглядач.

Експерт-міжнародник із «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко теж пов’язав такий крок з виборчою кампанією.

«Ризикну зробити прогноз, що рішення про розрив дипломатичних відносин із Росією буде ухвалене Порошенком у перший день виборчої кампанії.

Не можу лише передбачити, чи вибачиться Петро Олексійович за те, що при написанні своєї передвиборчої програми «Жити по-новому», попри вже триваючу війну і окупацію Криму, втулив туди обіцянку «використати увесь свій дипломатичний хист», аби «знайти прийнятні способи співпраці з Росією, насамперед економічної»?

Чи дипломатичний хист в тому і полягає, щоб не розуміти і не помічати очевидне та обіцяти нездійсненне?» – написав екс-дипломат Богдан Яременко у фейсбуці.

Договір було підписано 31 травня 1997 року терміном на 10 років (з подальшою автоматичною пролонгацією документа, якщо сторони не висловляться проти). Він набув чинності 1 квітня 1999 року.

Згідно зі статтею 40 договору, його укладено терміном на 10 років. Дія договору автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію не менше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду.

Згідно з договором, між Україною і Російською Федерацією закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності наявних кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємного зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці іншої сторони.

Росія анексувала і окупувала український Крим у лютому-березні 2014 року, а з квітня того ж року почалася російська агресія проти України на Донбасі. Київ також говорить, що Кремль веде проти України гібридну війну, яка, окрім Криму та конфлікту на Донбасі, включає широкий набір тисків: економічний тиск, заборону на транзит українських товарів, енергетичний тиск, кібернетичні напади, пропагандистську війну, спроби дискредитації України на міжнародній арені, спроби позбавити Україну власного погляду на історію та культуру.

Читайте далі: Про що будуть секретничати Порошенко і Меркель восени: Що нового може запропонувати фрау канцлерін Україні під час осіннього візиту