«Зелені чоловічки» у кордонів України: Для чого «грали мускулами» російські «миротворці» в Придністров’ї і чому форсування Дністра — це банальне прикриття для більш важливих цілей Путіна

Поступове примирення між Кишиневом і Тирасполем явно не подобається Москві. І для того, щоб заморожений конфлікт не став конфліктом вирішеним, в хід вирішили пустити «зелених чоловічків»

Поки в Україні уважно стежили за провокаційними навчаннями російського Чорноморського флоту біля анексованого Криму, порушенням чинних міжнародних норм і договорів відзначились інші російські військові з’єднання. Зокрема, мова йде про так звану «Оперативну групу російських військ у Придністров’ї», бійці якої 14-15 серпня провели навчання.

В ході яких російські «миротворці» – два мотострілецькі батальйони ОГРВП мають саме миротворчий статус – вчилися не оборонятись від невідомих супостатів, що захочуть розпалити полум’я війни в регіоні, а з ходу форсувати Дністер.

Зокрема, в районі пляжу села Тирнаука (Придністров’я) російські бронетранспортери і БРДМи тренувались маневрувати у воді і виходити у заданий район на протилежному березі.

При тому, що у Зоні безпеки, яка тягнеться по Дністру на дві сотні кілометрів, у відповідності до Московського мирного договору від 1992 року, можна розміщувати тільки стаціонарні спостережні пости миротворців. В узгоджених всіма сторонами місцях. А от про колони бронетехніки без розпізнавальних знаків не сказано рішуче нічого.

Представників миротворчих сил Молдови разом з представниками ОБСЄ, які 15 серпня захотіли зблизька подивитись на подвиги російських миротворців, на місце подій не пропустили, їх зупинив «військовий патруль» з семи чоловік без розпізнавальних знаків, який перекрив їм рух. За годинку-другу непростої розмови їм таки дозволили їхати, але до того моменту російська бронетехніка із Зони безпеки вже вийшли.

Звичайно, російська «оперативна група» в Придністров’ї – це з’єднання, що нараховує близько 2 тисяч осіб, без великої кількості ударних озброєнь і сумнівної боєздатності. Але і його активність, що супроводжується явним порушенням чинних міжнародних договорів, не може не хвилювати.

Для чого ж «грали мускулами» російські «миротворці»? Відповідей на це питання є декілька. Але одна з них, найважливіша. Її суть полягає у тому, що в Придністров’я почали складатися надто хороші стосунки з Молдовою та з ЄС.

Три тижні тому парламент Молдови затвердив у першому читанні законопроект, згідно з яким автомобілі з Придністровського регіону з нейтральними номерами отримають доступ до міжнародного дорожнього руху. Таким чином, після завершення процедури перереєстрації близько 300 тисяч автомобілістів з невизнаного регіону зможуть скористатися правом виїзду у будь-яку країну Європи.

Паралельно із тим експорт із регіону до ЄС – який неминуче йде через Молдову – став практично вдвічі більшим, ніж експорт із Придністров’я до Росії. Що і не дивно, якщо зважити на той факт, що на Придністров’я поширилася зона вільної торгівлі з ЄС. Між Кишиневом і Тирасполем відновили залізничне сполучення, а на «спірних землях» під Дубоссарами вже працюють молдовські фермери – наймаючи на роботу працівників з Придністров’я.

Така ідилія, природно, не викликала захвату в Москві. Бо ще кілька років миру – і декларацію з вимогою до росіян забиратися з регіону геть прийматимуть не тільки в парламенті Молдови чи на Генасамблеї ООН – як то востаннє сталося два місяці тому — але й у Тирасполі. І військову базу – а разом із нею і можливість «кошмарити» Молдову та, опосередковано, Румунію – буде втрачено.

А якщо по регіону знову почнуть кататись БТРи без розпізнавальних знаків, а на блокпостах побільшає озброєних людей, потребу у збереженні «миротворчої місії» буде простіше обґрунтувати як в самій Росії, так і у світі.

Читайте також: Теперь ВСУ будет «зачищать» украинскую землю от оккупанта по стандартам НАТО: Украинских снайперов учат новым тактикам — первые учения на Донбассе прошли блестяще