Росію змусять заплатити за Донбас та Крим: створений спеціальний орган, який «витряхне» з Росії відшкодування за матеріальні та моральні збитки України

Порошенко доручив створити спецорган, щоб «здерти» з Росії відшкодування за Донбас і Крим

Україна не має зволікати щодо формування консолідованої претензії до Росії для відшкодування завданих збитків, для чого треба якнайшвидше створити відповідний міжвідомчий координаційний орган

Про це повідомив президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook, передає Depo.ua.

«Триваюча збройна агресія Росії кожного дня приносить на українську землю нові незмірні людські страждання, знищується інфраструктура, руйнуються підприємства і економічний потенціал Донбасу і Криму.

Тому не маємо зволікати жодної хвилини стосовно формування консолідованої претензії України до Росії для відшкодування завданих збитків. Звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням вжити заходів для якнайшвидшого створення відповідного міжвідомчого координаційного органу», — розповідає глава держави.

Нагадаємо, що двадцятий саміт «Україна-ЄС» виявився хай невеликою, проте перемогою української дипломатії.

Саміт з ЄС приніс Україні чимало позитивних сигналів. Перш за все, країни Європейського Союзу визнали, що кооперація з Україною приносить їм певні вигоди. Зокрема, у підсумковій декларації, підписаній всіма членами ЄС, наші партнери «привітали суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі та ефективне функціонування безвізового режиму» з Україною.

Наростання торгівлі і потоку туристів – це вагомий аргумент на користь поглиблення стосунків з Україною. Можливо, саме цей аргумент і сприяв тому, що на цьому саміті взагалі було укладено підсумкову заяву, яку минулого разу заблокували на вимогу Нідерландів. ЄС у суті своїй – це економічне й торговельне об’єднання, і фактор зиску можу бути для нього ключовим.

Окрім чисто прагматичних моментів, країни ЄС вжили у цій спільній заяві, напевно, найгостріших виразів для критики Росії за всю історію конфлікту – зокрема, «рішуче засудили явне порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок актів агресії з боку Збройних сил Росії, які тривають від лютого 2014 року».

Ніяких «іхтамнєтов» – всі речі названо своїми іменами. І зроблено це не окремою країною – а консенсусом всіх учасників союзу. Подібні формулювання сильно ускладнюють можливість «сепаратних переговорів» між Росією та окремими членами європейської спільноти, на що явно роблять ставку у Кремлі.

У ЄС тако ж похвалили деякі наші реформи – зокрема, в галузях децентралізації та державного управління, а також у реформуванні сфер держзакупівель та екології.

За результатами саміту президент Петро Порошенко відзвітував і про узгодження подальшого зближення України з Євросоюзом – зокрема, у секторі енергетики, впровадженні шенгенського законодавства, запровадженні цифрового ринку, а також у поглибленні митної співпраці. Щоправда, досягнення прогресу у цих напрямках поки що не було зафіксовано документально, тому судити про те, як далеко просунулись переговори, стороннім спостерігачам наразі неможливо.

Хоча й сам факт розмови на ці теми з українським керівництвом є індикатором зацікавленості в поглибленні інтеграції між ЄС та Україною.

І на тлі всіх цих чисельних позитивних сигналів великим червоним транспарантом майорить вимога ЄС продовжити боротьбу з корупцією. Про це виразно сказано в підсумковій заяві, про це окремо нагадав президент Європейської ради Дональд Туск, про це, немає сумніву, говорили з президентом України в кулуарах.

А загалом, результати саміту продемонстрували кілька моментів, принципових як для України, так і для ЄС. Перший, глобальний, полягає в тому, що європейська спільнота залишається цілісною, інтегрованою і здатною приймати консенсусні рішення з приводу складних і конфліктних питань.

Попри чисельні заяви про те, що «ЄС мертвий», які так люблять транслювати в російських ЗМІ, і які останнім часом набувають нездорової популярності в адміністрації чинного президента США, вчорашня заява учасників саміту – це демонстрація життєздатності європейської спільноти.

Другий момент полягає в тому, що Європа зберігає одного разу сформовану стійку політику стосовно україно-російського конфлікту. Що не може не тішити напередодні зустрічі російського та американського президентів.

Які, звичайно, про Україну ніби й не говоритимуть – але знаючи глибокі геополітичні компетенції чинного господаря Білого дому, і перманентне бажання господаря Кремля винити якусь геополітичну авантюру, результати їх зустрічі все рівно викликають побоювання.

Ну а третій момент полягає в тому, що боротьба з корупцією і покращення інвестиційного клімату в Україні як були, так і залишаються пріоритетною зоною тиску ЄС на Київ. І тут немає месіанського бажання Брюсселю чи Берліну з Парижем «зробити світ справедливим».

Є чисто прагматичне розуміння того, що допоки в Україні бізнесові питання вирішуються так, як вони вирішуються сьогодні – потужний європейський капітал до нас не зайде.

І не згенерує ні прибутку для його власників, ні нових робочих місць для українців. А ці моменти є ключовими для економічного за своєю природою ЄС. Про це варто пам’ятати українській владі. Незалежно від того, хто саме представлятиме Україну на наступному самміті з ЄС, який, вочевидь, трапиться вже після президентських виборів.

Читайте далі на hyser: Зачистка під вибори: Порошенко знайшов зброю проти Тимошенко на Чернігівщині — чим ближче до виборів, тим стає гарячіше