Леонід Ємець: «Посидіти в тюрмі – без яхт і ресторанів – це для депутатів аргумент»

Нардеп від фракції «Народний фронт» та співавтор проекту Виборчого кодексу пропонує саджати народних депутатів на 3-7 років за кнопкодавство.

З Леонідом Ємцем ми спілкуємося, прогулюючись у парку біля комітетів Верховної Ради. Він – у кросівках, джинсах, сорочці та піджаку – зовсім не схожий на народного депутата.

Ємець вважає добрим знаком, що 7 червня парламент ухвалив закон про антикорупційний суд. Адже це означає, що депутати, хоч і під тиском суспільства та міжнародних партнерів, але можуть ухвалювати гарні ініціативи.

Тож парламентар, який спільно з Андрієм Парубієм та депутатом Олександром Черненком є автором проекту Виборчого кодексу, сподівається, що наступною перемогою парламенту стане зміна виборчої системи. А саме – скасування мажоритарки та перехід на пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

На днях Леонід запропонував ще одну ініціативу – саджати депутатів у в’язницю за кнопкодавство (неособисте голосування).

Тож ми поцікавилися у Ємця, чому він пропонує настільки радикальні санкції для колег, чому штрафи нардепам не страшні і які зараз настрої у Верховної Ради щодо виборчої реформи.

– Нещодавно ви зареєстрували законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за кнопкодавство. Чому така жорстока санкція?

– Депутати йшли в парламент, обіцяючи скасувати кнопкодавство як ганебний спадок старого режиму. На жаль, це вже не спадок. Це абсолютно робочий інструмент сьогоднішнього парламенту. Це ганебно і з моральної точки зору, і з юридичної.

Кнопкодавство є також шкідливим. Конституційний суд уже в двох своїх рішеннях – щодо мовного закону «Ківалова-Колесніченка» і закону про всеукраїнський референдум – визнав їх неконституційними саме через порушення процедури голосування і неособисте голосування.

Тобто той закон, який приймається з кнопкодавством, насправді не вартий навіть того паперу, на якому його надрукують, бо рано чи пізно він буде скасований. Крім прямих збитків – його публікації, оприлюднення і реалізації, – є ще збитки опосередковані, бо якийсь час держава буде жити за законом, який є фейковим, і який, зрештою, буде скасований.

Тому треба зупиняти цю практику.

– Скільки років «світитиме» депутату-кнопкодаву, якщо законопроект ухвалять?

– У нас є пряма заборона кнопкодавства – прописана в Конституції (стаття 84 – УП). Але немає відповідальності. Тобто кнопкодава ми виявили, суспільно засудили – і все.

Якщо це депутати, які обираються купуючи собі мандати, їм фіолетово – засудило їх суспільство чи ні. А от кримінальна відповідальність – це вже зовсім інша історія.

У моєму законопроекті за неособисте голосування пропонується покарання від 3 до 7 років позбавлення волі плюс штраф.

Кримінальна відповідальність – це не занадто, бо ми живемо за законами, які приймаються кнопкодавами. І часто ці кнопкодави навіть не в курсі, які закони вони прокнопкодавили.

– Чому б не карати депутатів, наприклад, великими штрафами?

– Поясню. Я як депутат, коли отримую зарплату, ставлю підпис про це в спеціальній книжці. А в нас є обранці, які за 2-3 роки свого депутатства ні разу не забрали свою зарплату. Якими штрафами їх можна обмежити?

Деякі депутати витрачають від 2 до 5 мільйонів доларів на передвиборчу кампанію, а ви хочете їх штрафами залякати? Навіть якщо це буде 20-50 тисяч гривень. Та вони навіть не почухаються на такі штрафи. А от посидіти в тюрмі, без яхт, без ресторанів та інших розкошей – це для таких депутатів аргумент.

– Як вважаєте, колеги підтримають ваш законопроект?

– Програма максимум – ухвалити закон і припинити кнопкодавство.

Програма мінімум – дізнатися по прізвищах хто за те, щоб у нас реально позбулися кнопкодавства, а хто просто дурить людей, розповідаючи на ефірах про важливість скасування цього явища.

– Ви також є співавтором проекту Виборчого кодексу, який передбачає скасування мажоритарки і перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Які зараз настрої в депутатів, вони готові до виборчої реформи?

– Ті, хто раніше сміялися над ідеєю зміни виборчого законодавства, зараз набагато серйозніше ставляться до того, що очевидно прийдеться це законодавство міняти. Це є у всіх фракціях.

Але наші народні обранці впевнені, що в них усе буде добре і незалежно від того, як вони виконують свою роботу, їх знову оберуть у парламент. Вони не ходять на роботу, у комітети. Але без них, на жаль, голосувати за реформу неможливо, бо треба 226 голосів.

Суспільство побачило, що для того, щоб цей парламент приймав правильні закони, депутатів потрібно, як стадо, зганяти і силувати щось робити.

– Хто у Верховні Раді проти скасування мажоритарки і відкритих виборчих списків?

– Проблема в тому, що партійному керівництву не дуже подобається цей закон. Адже він позбавляє їх інструментів впливу на майбутній список і на майбутню фракцію. Та й саме партійне керівництво може бути далеко не першими за результатами виборів.

Тож вони не в захваті. Хоча й обіцяли виборчу реформу і розуміють, що це суспільна вимога. Та якщо буде можливість з’їхати з цього питання, то вони нею скористаються.

Те ж саме з депутатами. Мажоритарники, які звітують перед своїми виборцями, готові змінити виборче законодавство. Але є ті мажоритарники, які не звітують. Вони просто купили свої мандати і категорично будуть проти реформи.

На жаль, цей прошарок найпотужніший і найбагатший у парламенті. Вони будуть шукати можливості «збити» цей закон.

– Наразі Виборчий кодекс опрацьовується в комітеті з питань правової політики та правосуддя. Скільки правок подано до законопроекту і скільки з них уже розглянули?

– Зареєстровано 4400 правок. З них опрацьовано нині десь 25%. Найпроблемніші питання залишено на фінал.

Приблизно 10-15% усіх правок варті уваги і мають намагання дійсно поліпшити закон. А 70-80% – це замилювання процесу, щоб зробити його довгим, тягучим.

Цей документ не є простим. Він складний, бо це Виборчий кодекс. Якби депутати підтримали той законопроект, який ми з Віктором Чумаком робили (проект закону «Про вибори народних депутатів України» №1068-2), то було б набагато простіше.

Добре, що над кодексом працює робоча група. У них є всі важелі та можливості доопрацювати цей закон так, як вони вважають за потрібне. Головне, щоб зберігалася система відкритих виборчих списків і скасування мажоритарки.

– Що саме депутати пропонують змінити у Виборчому кодексі?

– На жаль, у нас правки в основному не для того, щоб поліпшити законопроект, а щоб пропіаритися на них або збити процес.

Є такі правки, які взагалі повертають 100% мажоритарку. Є такі, які роблять закриті списки. Правок настільки багато, що з них можна зліпити 20 абсолютно інших, кардинально різних законів.

– Скільки народних депутатів реально підтримують виборчу реформу?

– Думаю, 40% парламентарів готові підтримати нове виборче законодавство. Ще як мінімум 10% нам треба переконати.

У принципі, 90% депутатів обіцяли українцям зміну виборчого законодавства. Не обіцяв тільки «Опозиційний блок». Всі решта казали, що проведуть виборчу реформу, прописали це в коаліційній угоді.

Тому треба тиснути якраз цими аргументами – обіцяли, то виконуйте. Або визнайте, що ви брехуни, які не збираються реалізовувати свої обіцянки.

– А скільки депутатів сумніваються?

– Думаю, 20%. Але сумніваються вони поки що не на користь реформи – їх треба переконати.

– Чим виборча реформа може бути вигідна депутатам?

– Вона вигідна тим, хто представляє своїх виборців. Бо українському народу вслід за антикорупційним судом потрібен антикорупційний парламент.

У тому вигляді, у якому це є зараз – що можна стати депутатом, купивши собі мандат через гречку або купивши місце в партійному списку, – це корупційний парламент. Бо потім ті гроші вони починають компенсовувати у Верховній Раді через відповідні зміни до закону. А потім ці закони, за якими живе вся країна, несуть цю корупцію в наше життя.

Цей корупційний парламент надзвичайно шкідливий для України і її майбутнього. Тому ті депутати, хто зацікавлений, щоб ми жили в європейській державі, таких 100-150 точно є, зацікавлені в тому, щоб виборча реформа була проведена.

– Коли буде наступна битва за Виборчий кодекс?

– Друге читання ми отримаємо десь восени.

Суспільство все голосніше вимагатиме від парламенту виконання цієї обіцянки – запровадження відкритих виборчих списків і скасування мажоритарки. Мітинг, який відбувся перед парламентом, уже показав, що є сотні і тисячі людей, які не за гроші, а заради майбутнього свого і своїх дітей готові виходити і вимагати від депутатів виконання політичних обіцянок.

Думаю, що ближче до виборів, то гучнішою буде ця суспільна вимога. Прогнозую на початок вересня мітинги, акції, медійні проекти, які мають спонукати парламент змінити виборче законодавство.

Не так давно Hyser писав, що в вздоровому тілі – здоровий дух: депутат під виглядом реабілітаційного центру для дітей збудував на Світязі будинок для власного відпочинку (фото, відео)