«Членкиня, історикиня, директорка»: фемінітіви підкорюють українську мову, — У Facebook запустили флешмоб із закликом легалізувати фемінітіви в українській мові

У Facebook запустили флешмоб із закликом легалізувати фемінітіви в українській мові

У Facebook з’явився флешмоб із закликом до правописної комісії унормувати вживання в українській мові фемінітивів. Акцію ініціювала українська журналістка Анна Море

Учасники флешмобу публікують дописи із тегом #легалізуватифемінітиви, а також надсилають листи секретареві Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко із пропозицією додати до нового проекту правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій та посад — поруч із чоловічими формами додати фемінітиви.

Правописну комісію закликають рекомендувати вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті, у тому числі жінок з військовими званнями — не лише у розмовній мові, а й норматизувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому, і в офіційно-діловому стилях.

«Не йдеться про обов’язкову вимогу — виключно фемінітиви. А лише про можливість на свій розсуд чи у межах установи, підприємства, організації обирати, яку з двох форм іменників використати для позначення професії, посади, військового звання», — йдеться в одному з листів.

Анна Море зазначила, що фемінітиви були зафіксовані уже в першому українському друкованому словнику «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596 року). Він містив сім жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930- роках жіночі форми використовували у звітах.

«До того ж, українська мова досить пластична і має понад 13 словотворчих суфіксів, які можна використивовувати для творення і фемінітивів також», — наголосила вона.

Ініціаторка флешмобу зауважила, що близько 3,5 тис. фемінітивів зафіксовані у СУМі, проте там вони марковані як стилістично забарвлені — мають позначки «розм.» чи «зневажл.».

«Це не лише обмежує сферу вживання фемінітивів розмовним стилем, а й по суті витісняє їх із нормативного вжитку», — пояснила Анна.

«Життя жінки давно вже не обмежене домашньою сферою. Позначення дружини чоловіка-військового — не єдиний контекст, у якому вживають назву професії з «жіночим» суфіксом. Чому б не припинити зводити вживання «жіночих» назв професій до умов «розмовних» і «зневажливих»?», — заявила журналістка.

Читайте далі на hyser: Феминизм против «традиционных» ценностей и почему быть незамужней больше не стыдно: женщины все чаще отказываются выходить замуж. Феномен одиночек в книге гендерной исследовательницы Анны Шадриной