Ніч така місячна, зоряна ясная, в оптиці в мене москаль, на вітер поправочка і допобачення, дамой за «парєбрік», бай-бай

Народна творчість, як завжди радує. До вашої уваги народна пісня “Ніч така місячна, зоряна ясная” в новому амплуа. Повторюємо та вчимо )).

Ніч така місячна, зоряна ясная,

В оптиці в мене моск*ль,

На вітер поправочка і допобачення,

Дамой за «парєбрік», бай-бай!

Сядем в окопчику десь за Дебальцево,

Нас тут багато, не сам!

Глянь, моя рибонька, хвилею полум’я,

Ворога б’є “Ураган”!

Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить:

Ген на стрункій та високій осичині,

Шмат москаляки висить.

Ти не дивись, що гвинтівочка зношена,

Б’є вона влучно щораз.

Кожному “ватніку” зробимо дірочку,

Щоб вже не лізли до нас!

Yaroslavna Yaroslavna

Нагадаємо про те, що київська журналістка Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово “срака”. Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.

Наводимо тут деякі з її записів народних висловів. Також тут додано деякі вислови з інших джерел. Надсилайте свої знахідки також!

Гарна – не гарна

Гарна, як сраканавиворіт

Така файна, як штири сраці за корчом!

Коло сраки всі присмаки (про гарних жінок)

Ситий коник попердує, а худий ані бздне, котрий мене хлопець схоче, той і візьме.

Як є цицьки, а нема сраки, то до сраки ті цицьки

Жінка без сраки, як село без церкви

Жінка без сраки, як село без собаки

Жінка без сраки, як двір без собаки

Баба без сраки, як москаль без розуму!

Срака-дошка три горошка.

Сраката дівка, як ніжна квітка

* * *

Прокльони

Поцілуй мою собаку в сраку (пішов до дупи)

“Щоб ви срали палицями!” – такий собі побутовий прокльон, наприклад, якщо кури десь нагадять.

“Щоб ти маленьким всрався”

“Щоб ти всрався і води гарячої не було!”

Щоб тя гівно доганяло (щоб не було тобі спокою)

Ах ти москаль в сраку граний!

“А насрав би його батьку”

Мій дід казав, коли щось не виходило: “Насеру твоїй матері”

* * *

Погана робота

В сраку годне

“Правильно собака сере, але неправильно ложить” – про неякісну роботу.

Срав пес (себто, ніц не вийде)

Срав пес через овес – (будь-як, неякісно зроблена робота. Бродівщина, Львівськоі області)

“Рибаки ловили рибу, а поймали рака. Цілий день дивилися, де у рака срака” – не професійне виконання роботи, халтура

“Сракою по печі” – нічого не вийде

Наловили б рибалки, якби не срака русалки (зі Слобожанщини)

Сралі-мазгалі з дупи реверенди виробляли

“Срала, мазала, ліпила – не хватило кізяків”.

Срала – мазала, плакала-розказувала: не хватило глини! (Дніпропетровщина, 30ті рр ХХ ст.))

“Срала, мазала і ногою розтирала”.

Срала-мазала, сцяла- підводила

“Срала, мазала в пічку лазила.” – (з Миколаївскьої області)

“Срала, мазала, глини не хватило”

“Видно Гапу, що пекла папу (хліб) і срака у тісті” – бардак, не якісно зроблена робота

“Як з гівна пуля” – про щось не надто придатне.

Зліпити кулю з гівна.

Срав, а не гнав (про невдале самогоноваріння).

Кришку зірвало і хату засрало (про невдале самогоноваріння).

Вари, срако, борщ, а я піду на солдатів дивиться (коли щось неякісно роблено)

Вари, срако, обідати, а я піду на москалів дивитися…

Ти вари, срако, борщ, а я йду на москалів дивиться!

“Сери-мели-їж”, – це про невдалу імітацію бурхливої діяльності.

Колотить гімно в ступі (про людину, дії якої затягнуті і нелогічні)

“Як із сраки серпа тягне” – повільно щось робить.

“До сраки така срака”, – кажуть на житомирщині, якщо мова йде про невигідну справу.

Без праці не буде нічого в сраці!

Від важкої праці геморой у сраці.

“Руки за сраку і все коло сраки!”

Кишки висру, але свою роботу завершу.

Раніше Hyser писав про те, що “Я все зроблю для того, щоб Максим виріс щасливим і розвинув свій талант”: хлопчик, від якого відреклися батьки, всі пісні присвячує своїй бабусі