«Цивільна боротьба з мігрантами»: з якої держави Україні слід брати приклад, щоб уникнути сумної долі країн Євросоюзу та за хистити насамперед себе

Угорський парламент ухвалив пакет законів під кодовою назвою «Зупинити Сороса» наприкінці травня. Нове законодавство покликане захистити країну від напливу нелегальних мігрантів.

Заразом воно обмежує діяльність неурядових організацій, криміналізуючи надання будь-якої допомоги нелегальним шукачам притулку. Злочинами вважатимуться друк брошур з інформацією для біженців, надання їм їжі та юридичної допомоги.

Громадське поговорило з журналістом угорського видання HVG Мартоном Гергеєм, щоб з’ясувати, як з ухваленням нового закону зміниться позиція Угорщини в Європі, та наскільки популярна така політика серед самих угорців.

Назва збірки законів продовжує тривалу боротьбу уряду Віктора Орбана з діяльністю американського мецената з угорським походженням Джорджа Сороса, який підтримує в Угорщині неурядові організації, що займаються іммігрантами. Сам Орбан неодноразово звинувачував Джорджа Сороса та його Фонд «Відкрите суспільство» в сприянні масовій міграції проти волі угорського народу.

Торік угорський парламент мав намір закрити Центрально-Європейський Університет, який спонсорується Соросом. Пізніше прем’єр-міністр Віктор Орбан узяв до уваги критику з боку Єврокомісії і погодився виконати її вимоги.

У відповідь на посилення тиску на неурядові організації Фонд Джорджа Сороса «Відкрите суспільство» припинив роботу офісу в угорській столиці, переїхавши до Берліна.

«Згорнути роботу в Будапешті вирішили через заплановані урядом Угорщини подальші обмеження на діяльність неурядових організацій, відомих як законопроект «Зупинити Сороса», — ідеться в заяві Фонду.

Мартон Гергей наголошує, що такий крок не вплине на діяльність організації, позаяк угорський офіс працюватиме віддалено. Натомість журналіст вважає, що це спричинить відтік коштів з Будапешта, адже разом з «Відкритим суспільством», країну покинуть і міжнародні інвестори.

Пакет законів «Зупинити Сороса» вже отримав негативний відгук правозахисних організацій. Угорський Гельсінський комітет виразив занепокоєння через обмеження кола осіб, які вважаються біженцями. Це означає, що всі, хто прибуває до Угорщини з «безпечних країн», не матимуть можливості отримати такий статус.

«Замість того, щоб захищати цих людей від переслідувань, уряд Угорщини вирішив приєднатися до лав переслідувачів», — заявила співголова комітету Марта Пардаві.

На думку Гергея, це нововведення лише поглибить міграційну кризу в Угорщині, оскільки нове законодавство не передбачає чіткого розмежування між біженцями та людьми, які просто хочуть відвідати країну: «Якщо ви просто вкажете пунктом призначення Будапешт, вас може заарештувати поліція».

Венеціанська комісія закликала Угорщину скасувати пакет законів «Зупинити Сороса», наголошуючи, що він перешкоджає наданню допомоги біженцям з боку неурядових організацій і порушує їхні права, які гарантуються Європейською конвенцією з прав людини та іншим міжнародним законодавством.

Попри жорстку критику нового закону, навряд чи Угорщину чекатимуть міжнародні юридичні наслідки, вважає Гергей, адже сьогодні в ЄС є багато інших проблем.

«Це, по суті, відвертає Угорщину від Женевської конвенції. Ми більше не прийматимемо біженців, хіба що в сусідніх країнах буде війна чи злочинні дії».

Утім, антиміграційний пакет законів «Зупинити Сороса» має широку підтримку з боку самих угорців. Міністр внутрішніх справ Сандор Пінтер заявив, що угорський народ має право очікувати від уряду «будь-яких заходів, необхідних, щоб не перетворити Угорщину на країну мігрантів».

Така реакція суспільства є логічним продовженням антиміграційної та антимусульманської політики уряду, вважає Гергей. «Навіть у тих районах, де поселення мігрантів дуже малоймовірне, люди бояться нападів на свої домівки», — зазначає журналіст.

На його думку, не було ніякої необхідності створювати нове законодавство, адже всі засоби для захисту угорських кордонів існували й раніше.

Читайте далі: Українське село в Чикаго: як живуть українські емігранти в США та наскільки гостинніші від нас. Чим всеж-таки відрізняється життя-буття тут і там