Українські геї влаштували бійку в гей-клубі Амстердаму

«Я – Юра Тєрнопольский, тебе ж*па!!!»

Одного вечора в гей-клубі Амстердаму відбулася нестандартне ЧП. Після нав’язливого фліртування до свого бойфренда, чоловік іноземець розпочав бійку.

Охорона клубу швидко відреагувала, але оскільки в Нідерландах, така поведінка є неприпустимою в місцях відпочинку для чоловіків з нетрадиційною орієнтацією, далі послідував виклик поліції. Патруль, який миттєво прибув на місце виклику без зволікань забрав всіх дебоширів у відділок.

Оскільки ситуація є абсолютно неординарною для Амстердаму, де поважають права секс-меншин, а бійки в клубах – абсолютно рідкісне явище, даний інцидент швидко набув публічного розголосу і навіть опинився на перших шпальтах газет та інтернет видань Голландії, зокрема поважних «NLTimes» та «The Blade»

1

2

«Jealous Ukrainan attacked clients inside the gay club», «Wild ukraians assult gays»

Саме такі кричущі заголовки сколихнули спокій ліберального і толерантного до проявів ЛГБТ міста Амстердаму.

Прочитавши статті в місцевих газетах англійською в деталях, яким же здивуванням було для наших журналістів дізнатись, що учасниками того резонансного конфлікту виявились – українці.

Як дізналася наша редакторська служба, пара юнаків нетрадиційної орієнтації із один з яких родом із «файного міста» Тернополя, влітку цього року, побувала в одному із гей-клубів Амстердаму під назвою «The Queen’s Head».

Дослівно, назва цього закладу перекладається як «Голова королеви», хоча в літературному, місцевому перекладі звучить як «Головка гея»

4

Гей-клуб «The Queen’s Head»

Сам клуб «The Queen’s Head» знаходиться у центральному гей-районі Амстердаму за адресою: Zeedijk 20, 1012 AZ.

По сусідству ж знаходяться, не менш елітний гей-клуб «Dirty Dicks»та Музей чоловічої проституції.

Ми вирішили поїхати до місця інциденту – в клуб «The Queens Head»,щоб поспілкуватись із клієнтами цього закладу і з’ясувати всі обставини того вечора й причини бійки, яка схоже запам’яталась геям Амстердаму надовго:

Доброго дня сер, ви місцевий?

-Так я місцевий

Ви відвідуєте цей гей-бар?

– Так. Я буваю тут досить часто.

А ви зустрічали тут нещодавно українців чи росіян?

– Так дуже часто. Ці хлопці є милими, хорошими і відритими .

Ви бачили серед клієнтів цю людину?

-Так

Ви впевнені?

-Так, я впевнений. Він досить милий хлопець, а чому ви запитуєтесь?

Пан Стефан сказав, що знає цього гея з України, але за деталями того прикрого інциденту порадив нам звернутись до адміністрації закладу.

То ж ми наважуємось ризикнути і зайти в середину гей-клубу «The Queen’s Head», аби поспілкуватись із з кимось із персоналу, хто також міг бути свідком подій того вечора.

Система клубу «The Queen’s Head» наступна: вільний прохід в загальну зону, а також членську реєстрацію. Постійні члени клубу мають переваги ВІП-гостей й можливість користуватися кімнатами відпочинку, а також приймати участь у закритих гей-вечірках.

Згідно правил клубу на етапі реєстрації в його члени, потрібно пред’явити паспорт або ІD, а також медичну довідку. Далі член гей-клубу може вибрати собі будь-яке ім’я або прізвисько в разі свого бажання зберегти анонімність.

(фото клубу «The Queen’s Head» із середини)

На рецепції нас особисто зустрічає власник закладу, привітний голландець Пітер Ван дер Хофф (Pieter van der Hauf), який люб’язно погодився дати нам інтерв’ю і поділитися із нами деталями того вечора:

На відео Пітер Ван дер Хофф (Pieter van der Hauf), власник гей-клубу.

Пітер скажіть, Ви знали що ці двоє дебоширів – Юрій і його бойфренд з України?

– Як так зрозумів, вони приїхали з далеку. Вони прийшли в клуб і намагались побити невинних людей. Ці латиші їм нічого такого не зробили. І я втрутився, щоб контролювати ситуацію.

А у вашому гей-клубі часто трапляються бійки?

– У нас є клієнти з Австраліїї, Англії, Німечиини, а якщо ти приїхав зі східної Європи чи України і не знаєш як себе поводити в клубі, то в нас є гостьова книга правил!

Які ви плануєте заходи безпеки,щоб ситуація не повторилась?

– Тепер ми будемо робити на вході жорсткіший фейс-контроль. Ми маємо знати, хто хороший клієнт, а хто поганий. На всіх поганих – в нас тепер буде «чорний профайл»

Як реагували на бійку інші відвідувачі клубу?

– Всі люди були налякані «ними», я не знаю як так можна себе взагалі вести. Люди в залі кричали: Боже мій! Ви відправили їх у поліцейський департамент. А я відповів своїм клієнтам – не бійтесь, у нас місце безпечне. Тепер із вами нічого не трапиться.

Із жахом згадує поведінку українців того вечора ,власник закладу Пітер Ван дер Хофф.

За порадою пана Ван дер Хоффа , ми продовжили розслідування і звернулись у департамент муніципальної поліції Амстердаму за деталями інциденту, проте там відповіли, що встановлені особи-правопорушники, громадяни України сплатили штраф і жодних претензій у поліції й представників муніципалітету на даний час до них немає.

Згідно копій документів, які вдалось отримати в поліцейському відділку нашим колегам, голландським журналістам, дебоширами у гей-клубі виявились громадяни України, тернополянин Юрій Мирославович Буркацький та його бойфренд.

Альо, господин Янис, не могли бы вы рассказать об инциденте, который произошел с вами в клубе «The Queens Head ?»

– Мы просто сидели в клубе, пили и развлекались. Напротив, нас за столиком сидела гей-пара украинцев.

Я всего на всего хотел угостить его парня коктейлем. Здесь в гей-клубах это нормально. Я же не знал, что у украинских геев так не принято.

А как отреагировал на этот жест его украинский бойфренд, Юрий Буркацкий?

– Он подошел и начал кричать: “ Тебе ж*опа!Ты знаеш, кто я? Я – Юра Тернопольский ! Я тебя найду”, кричал он мне.

Розповідає постраждалий від рук Ю.Буркацького, відвідувач гей-клубу Яніс Агенавіскас.

Нам також пощастило поспілкуватись із барменом клубу «The Queens Head»,

Який повідомив нам цікаві подробиці із «подвійного»життя постійного клієнта з України – Юрія.

«Не дивлячись на той прикрий випадок, зазвичай ці хлопці є милими, вихованими, хорошими клієнтами. Приїжджають до нас декілька разів на рік. Завжди компанійські, навіть зрідка приймають участь в закритих клубних вечірках.

Знаємо їх декілька років, приїжджають не часто, але бувають і гарно в нас відпочивають. Завжди привітні, залишають гарні чайові, правда помітно скритні. Це типово для всіх клієнтів клубу, родом із бувшого СССР, хоча у нас всі вільні у власних задоволеннях» – характеризує їх бармен .

Бармен нам розповів, що улюбленими коктейлями в клубі у Юрія були:

«Glory Hole» («Очко слави») і «B.B.C.» («Big Black Cock»)

Фото фірмових коктейлів з клубу «The Queens Head»

Юрій полюбляв змішувати ці фірмові клубні коктейлі із водкою, а досягнувши відповідної кондиції, починав виливати душу бармену і офіціантам про своє нелегке, таємне життя гея в Україні.

Він розповідав бармену, що в Україні йому дуже важко, адже доводиться приховувати власну нетрадиційну орієнтацію від друзів та родичів.

Казав, що його дружина – відома українська співачка. Вона про його нахили не знає, але починає здогадуватись, оскільки вони «не лягали в одне ліжко» вже більше 3х років. Живуть вони хоча й разом, але кожен – сам по собі.

Також Mr.Yuriy розповідав, що в Амстердамі і Варшаві, де він часто буває разом із коханцем «дихається значно легше», оскільки тут є гей-клуби, сауни і часто проходять гей-паради, де можна змішатись із натовпом і «більше не ховатись»

За таками бесідами Юрій просиджував на барі по кілька годин, проте, коли справа доходила до закритих вечірок, згадує бармен, Mr. Yuriy або «Mr. Ripper» (так його прозвав персонал клубу) відразу втрачав скромність і меланхолічні настрої. Натоміть з’являвся справжній монстр, який вже не міг контролювати свого природнього потягу до чоловічої подоби.

За матеріальну винагороду бармен погодився показати нам Privat VIP Room. Це окремий зал для віпів,де вони можуть робити, буквально все, що їм заманеться (в тому числі і з обслуговуючим персоналом клубу).

(фото VIP карти на ім’я Burkatskuy Yurii)

То ж Юрій Буркацький полюбляв проводити час саме там, зайвий раз не потрапляючи на камери, що на вході й на очі іншим відвідувачам.

Невідомо чим би все закінчилась, якби того вечора, власник закладу не викликав поліцію, а преса не роздмухала цю історію по всій Голландії.

Проте залишається інше риторичне запитання:

Якби скритий гей із Тернополя Юрій Буркацький , випадково не став зіркою гей-преси Амстердама, то чи зробив би він камінг-аут із власним зізнанням?

Чи розповів би він дружині і родичам свій «пікантний секрет».

І, головне, я би відреагувало наше консервативне суспільство на таке зізнання?

Очевидно одне, що в незалежності від орієнтації, кожен повинен мати право на самореалізацію власної сексуальності і ця історія є яскравим прикладом й маркером для українського соціуму.