Бан без щеплень: чи варто нервувати батькам і наскільки законний недопуск невакцінірванних дітей в школи і дошкільні установи

Лист МОН та МОЗ до голів обласних та київської міської державної адміністрації з рекомендаціями не допускати дітей без щеплень до занять викликав бурхливу реакцію суспільства.

«Враховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року, просимо вжити заходів щодо рекомендованого ВООЗ обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти», — йдеться у документі.

Опираються на ст. 15 закону «Про захист населення від інфекційних хвороб».

У пості в соцмережі МОЗ роз’яснює: якщо в дитини є протипоказання, їй надається відповідна довідка на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря педіатра та інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти приймає комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

Лікарсько-консультативна комісія може прийняти рішення щодо заборони відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад — у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

Також пояснили, чому варто робити щеплення за календарем.

У соцмережах думки щодо документу традиційно розділилися 50 на 50. Зокрема, батьки дискутують щодо моральності такого рішення.

Одні користувачі наводять випадки смерті від кору невакцинованих вдітей, інші згадують трагічну історію 17-річної одеситки, життя якої забрав вірус попри наявність усіх потрібних щеплень.

Серед читачів спільноти «Баба і кіт» 88% підтримують ініціативу міністерств не допускати невакцинованих до занять.

Також в соцмережах дискутують щодо законності, адже Конституцією передбачено право кожного громадянина на середню освіту.

наскільки правомірно не допускати не вакцинованих дітей до занять.

Отже, у статті 15 згаданого закону йдеться про те, що прийом дітей до навчальних закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних огляду дитини, якщо відсутні протипоказання для її перебування у закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень.

«Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його», — акцентує закон.

Втім, на думку адвоката, керуючого партнера АО «Suprema Lex» Віктора Мороза, у листі МОЗ та МОН розширили задану законом норму, заявивши що за наявності протипоказань невакциновані діти можуть допускатися у колектив.

«У листі наголошується, що в навчальні заклади не допускають дітей, які не зробили щеплень і при цьому не мають протипоказань. Я був на батьківських зборах, у нас дуже адекватний директор. Ми обговорювали це питаня. Директор сказала: МОН та МОЗ є профільними відомствами, які своїми нормативними актами можуть детальніше пояснити, як працює та чи інша норма.

Їхнє «у разі наявності протипоказань» розширює загальну норму (задану в законі — ред.)». Себто, якщо учень прийшов і каже: «Я не вакцинований, бо у мене є протипоказання», його мають допустити до занять», — коментує юрист.

Додає: якщо протипоказання і справді в наявності, простіше принести відповідну довідку на запит адміністрації закладу. Якщо ж ні, ситуація ускладнюється.

«З одного боку, це медична інформація, яку, згідно з законом «Про Основи законодавства України про охорону здоров’я» вимагати не мають права. Але тут є певна колізія, і суто теоретично, конфлікт може дійти до суду. Я вважаю, що таку справу буде простіше виграти батькам учня. Тому що це обмеження права людини на освіту. Не думаю, що цей закон матиме пріоритет над Конституцією», — акцентував Віктор Мороз.

Іншої думки дотримується адвокат Лаврентій Царук. Юрист підтверджує твердження МОН про те, що рішення про допуск невакцинованих дітей до закладів освіти має приймати комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

«Право на освіту не може загрожувати праву на життя і здоровья інших громадян. Не забувайте що згідно зі ст. 3 Конституції України‚ «життя і здоровья людини є найвищою цінністю в Україні що визначає зміст і спрямованність держави», — акцентує правник.

Додає, що ті, хто свідомо не бажають вакцинуватись, можуть реалізувати своє право на освіту через «домашню освіту».

Вочевидь, питання не просте, адже між різними правовими актами є очевидні протиріччя. І якщо міністерства прискіпливо стежитимуть за виконанням свого «прохання», а адміністрації навчальних закладів вимагатимуть довідки, які порушують гарантоване законом право на таємницю про стан здоров’я, скоро Україна матиме перші прецеденти судових протистоянь між противниками щеплень і державою.

Читайте далі на hyser: «Форменное безобразие»: как снять со своего ребенка надоедливую школьную форму на законных основаниях и без конфликта с учителями