Путін не шкодує дітей ні в Беслані, ні в в Криму: як фюрер використовує екологічне лихо в Криму для своїх геополітичних цілей

Екологічне лихо, до якого спричинив брак води та недалекоглядна промислова політика окупаційної влади Криму, може бути використаним для досягнення російських геополітичних цілей

В окупованому Армянську на півострові Крим з 23 серпня триває екологічна катастрофа. Як повідомляють місцеві мешканці, у місті окисляються і кородують предмети з заліза та деяких інших металів. Частина мешканців ходить по вулицях, одягнувши марлеві маски, а найбільш передбачливі вже покинули місто. Дітей зі шкіл офіційно розпустили на позапланові «канікули» — і потроху розвозять по санаторіях в інших регіонах Криму.

У чому причина? Окупаційна адміністрація дотепер чи то не знайшла її, чи то не озвучила. Серед оприлюдненої інформації значиться істотне перевищення у повітрі Армянська допустимих концентрації сірчистого ангідриду, по простому — діоксиду сірки.

Вірогідних версій екологічного лиха наразі є дві. Перша полягає в тому, що внаслідок спеки і браку води шламонакопичувачі «Кримського титану», які містять істотну кількість різноманітних кислотних відходів, висохли — і токсичний осад, що був на їхньому дні, з пилом піднявся у повітря.

Інша версія звучить наступним чином — в результаті використання в якихось технологічних процесах на «Кримському титані» солоної води замість прісної було виведено з ладу систему фільтрації, внаслідок чого відбувався довготривалий викид отруйних газів.

Той факт, що «Кримський титан» зупинили, наразхі — на два тижні, каже, що існують істотні підстави для таких чуток.

Яка із версій ближча до істини — наразі невідомо. Але це, здається, не так вже й важливо. Бо обидві версії підводять до одного — критичного браку прісної води в Криму.

Після того, як Північно-Кримський канал було перекрито, водний баланс півострова пішов у глибокий «мінус», впоратись із яким окупаційна влада не зуміла.

Звичайно, є напівфантастичні проекти трьох гігантських підземних водозаборів в Джанкойському районі, які постачатимуть воду у східний Крим. Які, нібито, мали будуватись до 2020 року — але дотепер так і не були спроектовані.

Є цілком фантастичні проекти «масованого опріснення чорноморської води». Реалізувати які абсолютно неможливо через захмарну вартість такого процесу — і енергетичний дефіцит півострова, який явно не зможе собі дозволити використовувати ізраїльську практику.

Є, врешті, створена російським прем’єром Медвєдєвим місяць тому «міжвідомча експертна група» із фахівців російського Мінприроди, Міноборони (!) і Росатому, які мали вигадати, звідкіля взяти воду. Для вирішення проблеми, здавалось би, є все. Окрім води, звичайно.

Іще однією неприємністю для Росії є той факт, що Північно-Кримський канал, поки стоїть практично без води, стрімко деградує — і за два-три роки може стати непридатним для використання.

Втім, Армянськ — тільки невелика частина проблеми із прісною водою в Криму. За різними статистичними даними, від 60 до 75% території півосторова потерпає від перманентної засухи, яка повільно, але неухильно призводить до того, що подпальше ведення сільского господарства у цьому колись райському куточку стає просто недоцільним. Крадений Крим перетворюється на пустелю.

Тому кримсько-татарські активісти не без підстав підозрюють, що ситуація в Армянську, незалежно від того, випадкова чи штучно створена, буде використана російською владою для того, аби вмовити чи примусити Україну відновити подачу води, і до зими заповнити великі кримські водосховища.

Офіційну позицію України з цього приводу озвучив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак. Який заявив, що для того щоб відновити подачу води, Росія спершу має офіційно визнати окупацію півострова. На що Володимир Путін звісно, навряд чи піде.

Тому далі ситуація, скоріше за все, може розвиватися за двома найбільш ймовірними сценаріями.

Якщо проблема Армянська виникла спонтанно, то в Москві її, скоріше за все, банально ігноруватимуть. З настанням осені, падінням температури і початком опадів криза припиниться — до наступного року. А мешканцям Армянська розкажуть, що параметри забруднення «повернулись до норми» якось самі по собі.

А от якщо за допомогою Армянська в Кремлі і справді хочуть повернути українську воду до Криму, то охорону водоспинних споруд, за допомогою яких було перекрито Північно-Кримський канал, Україні слід не подвоїти — а збільшити на порядок. Оскільки ймовірність російських диверсій у цьому районі зростає багатократно. При тому гіпотетична диверсійна активність буде супроводжуатись як пропагандистськими, так і дипломатичними діями.

Іншим, побічним результатом екологічної катастрофи у Армянську цілком може стати і націоналізація підприємства Дмитра Фірташа, позиції якого, як писало Depo.ua, помітно похитнулись як в Україні, так і в Росії. Втім, шкодувати цього олігарха, який після екологічної катастрофи у Армянську має реальні шанси постраждати від своїх колишніх друзів із Кремля, чомусь не хочеться.

Читайте далі: «Если так пойдет, то и до эвакуации дойдёт”: Новости Крымнаша. Оккупанты превратили Армянск в газовую камеру с серной кислотой, — блогер