Україна та Польща не можуть дійти згоди в історичному питанні: У Польщі вирішили встановити пам’ятник проти «українських націоналістів»

У польському місті Щеціні розпочали будівництво пам’ятника «жертвам українських націоналістів», загиблим у 1939-1947 роках.

Як повідомляє Польське радіо, монумент планують встановити на Центральному цвинтарі міста.

Пам’ятник будують у рамках співробітництва Інституту національної пам’яті Польщі та Асоціації Східні креси: спадщина і пам’ять.

Директор Інституту національної пам’яті в Щеціні Павел Скубіш наголосив, що пам’ятник має стати символічною могилою для «жертв злочинів на Волині, які не мають своїх могил».

Польща вважає трагічні події на Волині та Галичині під час Другої світової війни геноцидом поляків. 11 липня в Польщі відзначається Національний день пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами».

Волинська трагедія — двосторонні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участі польських батальйонів Шуцманшафт і радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

За даними Польщі, під час нацистської окупації українські націоналісти вбили 100 тисяч поляків. Варшава наполягає, що в репресіях українців загинуло менше, ніж поляків.

Як Україна та Польща не можуть дійти згоди в історичному питанні

Президент Петро Порошенко відкрив Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук так званих польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році у польському селищі Сагринь. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Порошенко взяв участь у панахиді за загиблими українцями, а також зустрівся з представниками української громади Польщі.

Президент підкреслив, що Україна розраховує на внесення змін Польщею до закону про свій Інституті національної пам’яті і перегляне ставлення до українців.

Події Волинської трагедії він назвав «найболючішою травмою» та «братовбивчим конфліктом».

Порошенко наголосив, що ці протистояння 1943-1944 років потребують ретельного історичного дослідження, до якого має приступити спільна група з польських та українських вчених.

Президент зазначив, що український та польські народи об’єднує досвід боротьби за власну свободу проти російських загарбників, тому Варшава та Київ мають зробити усе можливе, аби між народами не було протистоянь. Порошенко заявив про неприпустимість будь-яких спекуляцій на цій темі з боку політичних сил, імовірно натякаючи на правлячу партію Польщі Право і справедливість, яка 2016 року ініціювала визнання Волинської трагедії геноцидом проти польського народу.

Порошенко також висловив співчуття польському народові та вшанував пам’ять загиблих під час трагедії хвилиною мовчання. Він підкреслив, що українці глибоко шанують пам’ять поляків, які стали жертвами трагічних подій в Україні.

Інститут національної пам’яті

1944 року у селі Сагринь польська Армія Крайова разом з так званими «селянськими батальйонами» убила кілька сотень українців. У 2014 році Петро Порошенко у польському сеймі вибачився за події Волинської трагедії. Однак у 2016 році в Польщі її визнали геноцидом. 11 липня у Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами».

Вперше на державному рівні роковини Волинської трагедії у Польщі відзначили торік.

Польський президент Анджей Дуда прибув до Луцька та взяв участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

За його словами, це не була війна між Польщею та Україною, натомість це була етнічна чистка, аби вигнати поляків з території Волині. Президент Польші закликав “лікувати рани з обох боків” та будувати дружбу між націоналістами обох країн. Він наголосив, що поляки намагаються підтримувати Україну в її євроінтеграційних намірах, поверненні окупованих територій і встановленні миру в країні.

“Це жахлива сторінка в історії обох наших народів. Наслідком цього стали польські напади, загинули звичайні українці і поляки. Тільки диспропорція вражає — близько 100 тис. поляків, близько 5 тис. українців. Це історична правда. Але я тут сьогодні не на догану, а щоб помолитися”, — зазначив президент Польщі.

Дуда також попросив представників української влади про створення на Волині меморіалу на честь загиблих поляків. За його словами, це потрібно, аби родичі загиблих могли молитися та приносити квіти на місце трагедії.

Польсько-український конфлікт 1943-1944 років

11-12 липня 1943 року відбувся масовий напад на польські села. Польські науковці стверджують, що українці атакували більше 100 поселень. Українські історики вважають що дані значно завищені. Зокрема, Володимир В’ятрович зазначає, що в Української повстанської армії на той момент не було стільки сил, аби скоїти такий скоординований напад. Водночас, немає історичних документів, які б підтверджували масштаби трагедії.

У польських документах йдеться лише про кільканадцять атакованих польських поселень. Крім того, українські та польські вчені по-різному трактують причини Волинської трагедії.

Поляки, зокрема, Владислав Сємашко та Юзеф Туровський вважали, що це був спланований геноцид проти польського населення Волині. Українські історики наголошують, що це була відповідь на антиукраїнські дії поляків та знищення цивільного населення.

Дослідник Володимир Сергійчук стверджує, що польська спільнота у роки Другої світової неодноразово провокувала антиукраїнські акції з боку німецької адміністрації.

Львівський історик Леонід Зашкільняк вважає, що взаємні звинувачення поляків та українців у пособництві німецьким окупантам стали причиною ескалації конфлікту. На його думку, рішення про зачистку українських територій від поляків стало останньою краплею, що спричинила взаємні винищення цивільного населення.

Політизована тема трагедії

Тема Волинської трагедії — одна з найбільш політизованих у Польщі, висловив головний редактор українського порталу у Польщі Prostir.pl Ігор Ісаєв. Він зазначив, що промови польського та українського президентів є негативним сигналом щодо подальших відносин двох країн.

Ісаєв вказав на те, що Дуда значно применшив кількість українських жертв, адже у Польському інституті національної пам’яті говорили про 20-30 тис. загиблих українців.

За його словами, меморіал у селищі Сагринь стояв уже 10 років і чекав на відкриття.

За домовленністю колишнього президента Польщі Леха Качинського та екс-президента Віктора Ющенка, польська та українська сторона мали відкрити його спільно. Ісаєв підкреслив, що ще за часів президентів Олександра Квасневського та Леоніда Кучми існувала традиція щодо спільного вшанування загиблих в українсько-польському конфлікті.

За даними українських ЗМІ, цього року українська сторона пропонувала здійснити вшанування полеглих українців та поляків разом. Проте польська сторона відмовилася. У посольстві України в Польщі повідомили, що зустріч президентів Анджея Дуди та Петра Порошенка на 8 липня не запланована.

Читайте далі: Мнение. У украинских националистических движений и пророссийских сил больше общего, чем хотелось бы: те же методы, те же лозунги, те же цели (видео)