Скільки гранти не пиши — все одно виграють «свої»: чому в Одеській міськраді змінюють правила гри і дають бюджетні кошти лише для «своїх» проектів

Мерія вже готується проводити новий конкурс на обрання найкращих проектів, гроші на реалізацію яких підуть з Громадського бюджету, проте досі не реалізована велика кількість ініціатив, що перемогли у попередніх конкурсах

Одеська мерія вже в липні почала підготовку формування Громадського бюджету на 2019 рік. Відповідне розпорядження підписав міський голова Геннадій Труханов. В наступному році цей проект очікують серйозні зміни, спрямовані на зменшення фінансування окремо взятих проектів. Вони значно подешевшають, проте їхня кількість зросте.

Не виключено, що такі новації пов’язані з жахливою статистикою засвоєння бюджетних коштів, що яскраво демонструє Громадський бюджет 2018 року. Але головна причина – проекти-переможці дивним чином набрали в рази більше голосів за конкурентів, а їхні бюджети близькі по сумам один до одного. Навіть депутатів це навело на думку, що з програмою щось не так. Depo.Одеса вирішив детально розібратися в темі.

Коли проведуть конкурс

Згідно з розпорядженням міського голови, приймати проекти на конкурс чиновники почнуть 20 вересня нинішнього року, а вже 28 вересня процес буде завершено. Термін підготовки департаментом економічного розвитку Одеської міської ради та профільним виконавчим органом висновку щодо відповідності проекту законодавству та можливості його реалізації за всіма проектами, у яких він відсутній, встановлений з 29 вересня по 5 жовтня 2018 року.

Весь наступний місяць, з 6 жовтня до 4 листопада, подані проекти розглядатиме комісія з питань Громадського бюджету, яку, як і раніше, очолить віце-мер Павло Вугельман.

Вона складатиметься з 15 осіб: секретар міськради Олексій Потапський, депутат, голова земельної комісії Олег Бриндак, директор департаменту інформації Андрій Сиваш, віце-мер Світлана Бедрега, голова юрдепартаменту Інна Поповська, депутати Денис Григор’єв, Світлана Осауленко, Віктор Новак, Вадим Терещук, громадські діячі Анатолій Горбатюк, Сергій Сарафанюк, Петро Обухов та Анатолій Кавун, доктор історичних наук Олександр Пригарін.

Онлайн-голосування за проекти громадського бюджету почнеться 5 листопада і продовжиться до 5 грудня, а вже 11 грудня будуть оголошені переможці.

Бідні та багаті проекти

Суть самого проекту Громадський бюджет зводиться до того, що одесити повинні показати владі, що робити. Тут цікаво було б нагадати, що Громадський бюджет взявся з прикладів грантових проектів. Але якщо міжнародні фундації намагаються залучити громадян максимально, включаючи реалізацію (дуже часто в них є кошти тільки на діяльність та матеріали, а не на зарплати), то в Громадському бюджеті одеситів використовують тільки для ідей.

Цей недолік призвів до того, що деякі депутати почали використовувати проект бюджету для піару – по суті, вони його зробили своїм депутатським фондом і за рахунок міста організували піар-компанію. Депутат Петро Іонов пролобіював проект «Місто без пилу» – закриття ґрунту дерев декоративними решітками.

Проти проекту виступали одеські екологи, оскільки такі решітки можуть перешкоджати росту дерев, але проект прийшов голосування і навіть реалізувався. Депутат широко його піарив та розкручував.

Дешеві, «бідні» проекти повинні дати саме одеситам змогу брати участь, а не конкурувати з депутатськими можливостями у розкрутці. Тому, починаючи з 2019 року, Громадський бюджет очікують серйозні зміни. Перш за все, це розподіл на великі та малі проекти, які будуть відповідно фінансуватися.

Вартість одного проекту – від 100 до 500 тисяч гривень або 40% від загального обсягу видатків Громадського бюджету для малого проекту, від 500 до 1,5 мільйону гривень або 60% від загального обсягу видатків громадського бюджету – для великого проекту. Таким чином, проекти значно подешевшають, адже до цього максимальна вартість проекту складала 5 мільйонів гривень і саме такі коштовні ініціативи здебільшого перемагали.

На думку депутатів та чиновників, здешевлення проектів зробить програму більш масовою, дозволить значній кількості одеситів взяти участь у програмі. Ще одна причина пертурбацій – на наш погляд, головна – це неспроможність розпорядників коштів менш ніж за рік реалізувати коштовні проекти. Чиновники жаліються, що значну кількість часу забирають тендерні процедури та експертизи, і буває так, що час на це витрачається, а конкурси не відбуваються.

Бюджет-2018: проекти є, виконання – не дуже

Цьогорічний бюджет є яскравим прикладом: незважаючи на те, що переможців визначили ще в грудні минулого року, поки профінансовані роботи тільки на 5,468 млн грн. Тобто більше 94 мільйонів залишаються незасвоєними, хоча половина бюджетного року вже закінчилася.

За словами віце-мера Світлани Бедреги, в повному обсязі реалізували тільки проект управління капбудівництва «Здорові діти — здорова нація», який передбачав капремонт стадіону школи №41 на площі Мічуріна, 9. Слід зазначити, що і тут все пояснюється банально просто: проект не встигли реалізувати у 2017 році, тому у 2018 рік він увійшов на високій стадії готовності.

«Загалом розпочато фінансування ще по 13 проектам, а по восьми не розпочато. При цьому по шести ведуться роботи, а по двох немає даних. Це такі проекти, як будівництво бювету на Меморіалі 411-й батареї і по створенню міських інтерактивних локацій», — зауважила Бедрега.

Нещодавно в мерії відзвітували, що КП «Міськзелентрест» приступило до реалізації одного з проектів Громадського бюджету-2018, а саме благоустрію скверу на 7-й станції Великого Фонтану між Фонтанською дорогою та вулицею Бригадною. За задумкою авторів проекту, це місце повинно перетворитися на справжню казку. Проте в мерії поки не називають жодних термінів закінчення робіт.

Громадський бюджет 2017 року також провалили, проте тоді в чиновників були виправдання, мовляв, почали запізно та досвіду не було. Вже восени, коли стало зрозуміло, що все, як то кажуть, пропало, мер Труханов заявив, що 70% виконання плану буде прекрасним результатом.

Пізніше неодноразово нагадували, що у 2018 році все повинно змінитися, тут вже ніяких послаблень бути не може. Але майже сім місяців позаду, а засвоєно лише двадцяту частину фінансових призначень.

Читайте далі: Одесса — это не Донбасс: как одесситы «дали леща» московской журналистке и заставили ее сбежать домой. Одесса — это Украина, и россияне должны это знать