«Вже о 16:21 літак пропав з радарів. Уламки авіалайнера впали на землю в районі села Грабово Донецької області. На борту перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу»

17 липня 2014 року о 15:53 за київським часом літак Boeing-777 авіакомпанії «Малайзійські авіалінії» увійшов до зони відповідальності Дніпропетровського району польотної інформації. Український диспетчер взяв літак на супровід.

Вже о 16:21 літак пропав з радарів. Уламки авіалайнера впали на землю в районі села Грабово Донецької області. На борту перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу — всі вони загинули.
Рейс Амстердам — Куала-Лумпур. Кодове позначення МН-17.

Серед істориків є такий термін, як «чорний лебідь». Це — випадковість, рідкісний збіг, який критично впливає на хід світової історії. Трагедія малайзійського Боїнга нагадала світові про те, що жертвою війни та міжнародного тероризму, може стати будь-хто, незалежно від громадянства і поглядів.

На початку літа 2014 року, наші армія і Національна гвардія вели наступ на позиції проросійських бойовиків. Бойовики, тим часом, всіляко намагалися вирішити питання протиповітряної оборони.
Ще в червні у терористів на Донбасі з’явилися переносні зенітно-ракетні комплекси, в тому числі, і новітня російська розробка «Верба».

6 червня в небі над Слов’янському був збитий літак-фоторозвідник АН-30. Уже в липні втечу гарнізону Слов’янська прикривали отримані з Росії мобільні системи «Стріла-10».

16 червня в районі Амвросіївки був збитий український штурмовик СУ25М1. Важливий нюанс — цей борт був знищений НЕ вогнем з землі, а ракетою класу «повітря-повітря», запущеною з російського винищувача.

На початку літа весь повітряний простір над Донецькою і Луганською областями було закрито для польотів цивільної авіації. Державіаслужба України зробила виняток лише для транзитних повітряних суден, що літали над територією України на висотах понад 9 800 метрів.

Тобто на висоті, куди не дістають навіть новітні переносні зенітно-ракетні комплекси і мобільні установки, що могли б бути у бойовиків. Така висота, за всіма міжнародними стандартами, вважалася безпечною.

17 липня терористи заявили, що збили поблизу міста Торез АН-26 — транспортний літак українських ВПС.

Дуже швидко відео з місця подій з’явилося в інтернеті, а новина про збитий літак набула широкого поширення на провідних російських телеканалах. Однак до вечора того ж дня, після того, як стало відомо, що під удар попав цивільний лайнер — вся ця інформація була видалена.

Міжнародне розслідування по цьому епізоду почалося буквально наступного дня і тривало кілька років. Врешті-решт події цього дня були відновилені з точністю до хвилини. Було доведено, що лайнер був збитий комплексом ППО БУКМ3 і достовірно встановлено, як місце пуску ракети, так і приналежність цієї машини до 53-ї зенітно-ракетної бригади Збройних сил Російської Федерації.

І окрім фото та відеодоказів, міжнародне слідство має доступ до «знаряддя вбивства». З тіл пілотів і пасажирів судмедексперти вилучили фрагменти бойової частини ракети, що збила літак.

За іронією долі, ще у 1997 році три дивізіони ЗРК «Бук» були передані до Фінляндії, в якості оплати держборгу СРСР. Це були машини з ракетою 9М38 — такі ж точно, як і на озброєнні ППО України.

Ракета ЗРК «Бук» старого зразка має уражуючий елемент у вигляді невеликих сталевих кубиків. У той же час патологоанатоми витягли у тілах пілотів і пасажирів збитого літака не тільки кубики, але й так звані двутаври — схожі на метелика важкі вражаючі елементи.

Це — бойова частина ракети 9Н314М, боєприпасу, що перебуває на озброєнні тільки російської армії.

Але повстає питання — «навіщо?» З якою метою бойовики знищили цивільний лайнер? І відповідь вбивче проста. Терористи переплутали свою ціль. Одночасно з малайзійським Боїнгом в небі над сходом України пролягав маршрут рейсу Аерофлоту Москва — Ларнака.

О 16 годині 09 хвилин, шляхи двох літаків перетнулися, малайзійський «Боїнг» йшов на висоті 10 100 метрів, а російський на 500 метрів вище.

Знищення російського повітряного судна стало б чудовою причиною для введення військ, операції чергового «примусу до миру». Формальним приводом для війни.

Однак не знайомі з місцевістю бойовики, отримавши наказ «зайняти позицію біля села Первомайське», не врахували того факту, що в околицях Донецька населених пунктів з такою назвою кілька.

Це була спецоперація, провокація, трагічна помилка і військовий злочин. А пасажири малайзійського Боїнгу ціною своїх життів врятували не тільки своїх колег у російському літаку.

Чергова затримка з введенням регулярних військ Російської Федерації на територію України дозволила українській армії зміцнитися і живою стіною прикрити цивілізований світ від жорстокого світу «російського».

Це був «чорний лебідь Донбасу».

З повагою, до пам’яті загиблих пасажирів МН-17, з шаною до пам’яті всіх загиблих за Незалежність українськиїх вояків.

Rudenko Yury і вся команда Фонду «Повернись живим»

Ранее Hyser писал про то, как в очередной раз «отмазался» Путин: крушение самолета МН17