«І суд не указ»: Верховний суд став на сторону московських «попів», але українцям «начхати» — вони гонять їх геть зі свого храму

У селі Кути Шумського району Тернопільської області конфлікт довкола храму не вирішив навіть Верховний Суд.

Суперечки між громадами МП і КП тривають із серпня 2015 року. У 2016-му розпочався судовий процес щодо права власності УПЦ МП на храм. Пройшовши усі судові інстанції (окремі – по кілька разів), справа дійшла до Верховного Суду. У лютому цього року він став на сторону громади УПЦ МП, підтвердивши її право власності на будівлю церкви.

Та це не зупинило конфлікт. Представники Київського патріархату, за словами настоятеля храму отця Ігора Кушнірука, не пропускають представників УПЦ МП в церкву, а щонеділі самі проводять богослужіння. Такі закиди спростовує голова парафіяльної ради КП та депутат Шумської райради від ВО «Свобода» Ярослав Мосійчук.

– Ми пропонуємо почергове служіння. Храм будували і утримували усі мешканці села. Чому одні можуть ним користуватись, а інші – ні? – логічно запитує він.

В свою чергу, громада МП подала позов до суду для усунення перешкод використання храму. Паралельно проводить служіння у військовій палатці на подвір’ї одного з вірних МП. А також будує будиночок для повноцінного служіння на земельній ділянці, наданій в користування одним із сільських мешканців.

Священик Ігор Кушнірук переконаний, що отримання Томоса та створення єдиної помісної церкви не примирить селян.

– Не вірю в Порошенкову передвиборчу програму… Будуть функціонувати паралельно дві церкви. Користі – ніякої, – коротко відзначає він.

Архієпископ УПЦ КП Євстратій Зоря вважає, що після отримання Томоса представники УПЦ МП не зможуть продовжувати говорити про «неканонічність» КП. А отже, змушені будуть рахуватися з його парафіями.

Конфігурації

Переходи до УПЦ КП відбувалися і в інший спосіб. До прикладу, громада однієї з церков Херсону виявила таке бажання після виходу священика з УПЦ МП. У селі Бутин Збаразького району Тернопільської області відбувся перехід усіх мешканців до КП. А в селі Ставищани Білогірського району на Хмельниччині у мирний спосіб храм отримала громада КП після голосування більшості мешканців.

Судова практика щодо створення релігійних громад та приватизації храмів – різна. Так, наразі триває судовий процес щодо легітимності проведення зборів та формування громади УПЦ КП в селі Котюжини Тернопільської області (першу інстанцію виграв КП, наразі розглядається апеляція).

Натомість Апеляційний адмінсуд Львівської області скасував реєстрацію статуту громади УПЦ КП в селі Новостав Тернопільської області. А Верховний Суд у червні цього року підтвердив право громади КП у місті Костянтинівка Донецької області на зміну канонічної підлеглості.

Аби врегулювати законодавче поле, у травні минулого року Верховна Рада мала намір ухвалити, зокрема, зміни в Закон «Про свободу совісті та релігійні організації». Правда, під парламент прийшла кількатисячна хода представників УПЦ МП. І депутати не ризикнули розглядати законопроект.

Йшлося про доповнення одного положення ст.8 Закону:

«Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади».

Громада Церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці ( Коломия) голосує за вихід з-під юрисдикції Московського патріархату і перехід у підпорядкування Київського. Фото: galka.if.ua Громада Церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці ( Коломия) голосує за вихід з-під юрисдикції Московського патріархату і перехід у підпорядкування Київського.

Подібна норма полегшила б можливість громад виявляти свою позицію, зважаючи на відсутність в Україні закону про референдум.

На думку Андрія Юраша, отримання Томоса дасть новий поштовх до перепідпорядкування іншій конфесії одразу цілих єпархій, а не окремих громад.

– Ідеологія Томоса полягає в знаходженні миру. Всі зусилля і влади, і громад будуть спрямовані на залагодження конфліктів. Ті, хто захоче залишитися в лоні Москви, отримають можливість функціонувати. У майбутнє помісне утворення повністю увіллється Київський патріархат, Автокефальна церква, більшість Московського патріархату.

Це означатиме, що єднальні процеси стануть домінуючими над конфліктними сценаріями. А тим, хто виступає проти надання Томоса, проти ухвалення законопроектів, зареєстрованих в парламенті, для впорядкування ситуації, вигідне збереження конфліктності, – переконаний Юраш.

Хоча не заперечує, що в конкретних випадках ситуація розвиватиметься залежно від місцевих реалій.

Читайте далі: Патриарх Филарет сказал в интервью: «На нашей стороне Бог» и ответил на вопрос, когда и почему Украина победит