«Десант своих не бросает»: Афганский пленник вернулся в Украину 30 лет спустя. Подробности

Подробности возвращения в Украину захваченного в плен в Афганистане Игоря Белокурова не раскрываются, но в Десантно-штурмовых войсках отметили, что «были многочисленные переговоры, различные встречи, бесчисленное количество обитых порогов и экспедиция в страну вечных войн»

Украинца Игоря Белокурова, который во время войны в Афганистане 30 лет назад пропал без вести и был недавно обнаружен во время археологической экспедиции, вернули на родину. Об этом сообщили в Facebook командования Десантно-штурмовыми войсками Вооруженных сил Украины.

«Как только данная новость (о найденном украинце. – «ГОРДОН») всколыхнула интернет, ветераны афганской и российско-украинской войн немедленно решили помочь бывшему прапорщику десантно-штурмового батальона вернуться на родину. Была сформирована поисковая группа «Пернач». Решение было таким: если это действительно наш солдат, то при любых обстоятельствах вернуть его домой. Ведь десант своих не бросает«, – говорится в посте.

Подробности возвращения не раскрываются. Сказано, что «были многочисленные переговоры, различные встречи, бесчисленное количество обитых порогов и экспедиция в страну вечных войн, суровых гор и песков».

Украинец, которого в Афганистане знают как Амредина, прибыл «к определенному месту» 8 июля и спустя несколько дней вернулся в Волынскую область, откуда он родом. Там он встретил родных и близких.

«Десант своїх не залишає. Ветерани ДШВ допомогли повернутися в Україну своєму побратимові, зниклому безвісті 30 років тому в Афганістані прапорщику Ігорю Бєлокурову

Ветерани Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Олег Чуйко, його брат Андрій Чуйко та Олександр Денисов допомогли розшукати прапорщика Ігоря Бєлокурова, який зник безвісті три десятки років тому в Афганістані.

Ці мужні чоловіки – воїни-інтернаціоналісти, справжні десантники, учасники бойових дій на Сході країни. Брати Чуйко – проходили службу в окремій батальйонній тактичній групі Десантно-штурмових військ, пройшовши багато різних гарячих «точок» Донбасу. Не менш бойову біографію має і Олександр Денисов, який є заступником Голови правління Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО.

Вже будучи в запасі, бойові офіцери продовжили займати активну життєву позицію, всіляко допомагали своїм товаришам. Дізнавшись, що в березні цього року, в Афганістані група геологів випадково зустріла чоловіка типової слов’янської зовнішності, зовсім не схожого на своїх співвітчизників. Геологам він відрекомендувався як Амріддін, та сказав кілька слів на українській мові: «Волин» та «колодяз».

Про своє минуле, рідних та близьких він майже нічого не пам’ятає, очевидно від поранень та контузії втратив пам’ять (про це свідчать шрами на його голові). Згодом стало відомо, що він, можливо, військовий – воїн-інтернаціоналіст, який вже 30 років вважається зниклим безвісті, ймовірно прапорщик Ігор Бєлокуров.

З архівних даних стало відомо, що він уродженець Волинської області, брав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан в складі десантно-штурмового батальйону 70-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади 40-ї армії.

9 квітня 1988 року під час бойового зіткнення його підрозділу з бойовиками в районі міста Кандагар, – він зник безвісті… Будучи в полоні, був змушений прийняти іслам. Після цього йому дали нове ім’я, одружився та завів сім’ю.

Щойно дана новина сколихнула Інтернет, як ветерани Афганської та Російсько-української війни негайно вирішили допомогти колишньому прапорщику десантно-штурмового батальйону повернутися на Батьківщину.

Так була сформована пошукова група «Пернач». Рішення було таким: якщо це дійсно наш солдат, то за будь-яких обставин повернути його додому. Адже десант своїх не залишає.

Неможливо описати кількома рядками тих титанічних зусиль, які доклали ветерани-десантники, щоб допомогти повернутися своєму побратимові на рідну Україну. Були численні перемовини, різні зустрічі, незліченна кількість оббитих порогів та експедиція до країни вічних війн, суворих гір та пісків.

І ось, 8 липня до визначеного місця було доставлено «Амріддіна», Ігоря Бєлокурова.

Як і належить бойовим офіцерам, пошуковці зустріли його в армійській уніформі, з бойовими нагородами, в парадних марунових беретах, тримаючи в руках Державний прапор України, прапор Десантно-штурмових військ та Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану.

На даний час «Амріддін», він же вірогідно Ігор Бєлокуров залишився в Афганістані. Подальші новини про його долю будуть опубліковані на офіційній сторінці Командування ДШВ ЗС України.

Десант своїх не залишає! Слава ДШВ!

Белокуров исчез в 1988 году в афганской провинции Кандагар во время службы в Советской армии. Его захватили боевики во время обстрела колонны войск. В плену он принял ислам. На родине украинца – в селе Новая Глуша – в 2008 году родственники установили символическую могилу.